Ронан Ферроу
Сетчел Ронан О'Салліван Ферроу (англ. Satchel Ronan O Sullivan Farrow; нар. 19 грудня 1987) — американський журналіст, адвокат і колишній радник уряду США. Син актриси Мії Ферроу і режисера Вуді Аллена.
В кінці 2017 року статті Ферроу в журналі «The New Yorker» допомогли розкрити звинувачення в сексуальних домаганнях з боку Гарві Вайнштейна. За його роботу видання «The New Yorker» отримала Пулітцерівську премію за служіння суспільству, розділивши нагороду з «The New York Times».
Ферроу народився в Нью-Йорку, в сім'ї актриси Мії Ферроу і режисера Вуді Аллена[9]. Він був названий на честь бейсболіста Сэтчела Пейджа і актриси Морін О'Салліван, його бабусі по материнській лінії. У 2013 році Міа Ферроу підняла хвилю спекуляцій, що біологічним батьком Ферроу, є музикант Френк Сінатра[10][11].
Ферроу навчався у Бард-коледжі у Саймонс-Рок[en][12], який закінчив у віці 15 років, отримавши ступінь бакалавра мистецтв у філософії[13][14]. У 2009 році[15] він закінчив Єльську школу права.
З 2001 по 2009 рік Ферроу виконував роль представника у справах молоді ЮНІСЕФ[16], виступаючи «адвокатом» дітей і жінок, що виявлялися в положенні кризи в Дарфурі в результаті Дарфурського конфлікту[17], а також допомагаючи збирати гроші в ООН[18]. Він відвідував Дарфур разом зі своєю матір'ю, актрисою Мією Ферроу, Послом доброї волі ЮНІСЕФ[19], а також виступав на захист біженців з Дарфура[20].
Під час навчання у Єльській школі права Ферроу працював стажистом в юридичній фірмі «Davis Polk & Wardwell», а також в офісі Комітету Палати представників США у закордонних справах, де займався міжнародними правозахисними законами[21][22].
У 2009 році Ферроу приєднався до адміністрації Барака Обами на посаді спеціального радника з гуманізму і справах НУО в Канцелярії Спеціального представника у справах Афганістану та Пакистану. Він був членом команди дипломата Річарда Голбрука[23], для якого він раніше працював спічрайтером. Протягом наступних двох років Ферроу був відповідальний за контроль відносин уряду США з громадянським суспільством і неурядових суб'єктів" в Афганістані та Пакистані.
У 2011 році він призначений на посаду Спеціального радника Державного секретаря Гілларі Клінтон у справах молоді[24]. Ферроу був відповідальний за політику і програму щодо молоді. Він завершив свій термін у 2012 році.
Покинувши уряд, Ферроу почав вивчення міжнародних відносин в Оксфордському університеті за стипендією Родса, але так і не завершив[25].
Він писав есе, оглядові статті та інші матеріали для численних видань, серед яких «The Guardian»[26], журнал «Foreign Policy»[27], «The Atlantic»[28], «The Wall Street Journal»[29], «Los Angeles Times»[30] тощо. В жовтні 2013 року Ферроу уклав контракт з видавництвом «Penguin Press» на випуск його книги під назвою «Pandora's Box: How American Military Aid Creates america's Enemies». З тих пір права на випуск перейшли дому «HarperCollins», а дата виходу книги невідома[31]. З лютого 2014 по лютий 2015 року Ферроу вів телевізійну новинну передачу «Ronan Farrow Daily»[32][33][34].
З тих пір він працює як кореспондент NBC News, що займається журналістськими розслідуваннями. Він працює з програмами «Today Show»[35][36][37], «Nightly News»[38][39][40] і «Morning Joe»[41][42].
У жовтні 2017 року видання «The New Yorker», після того, як історія була відкинута NBC[43], опублікувало статтю авторства Ферроу, яка розслідує багаторічні сексуальні домагання з боку продюсера Гарві Вайнштейна[44]. Спільно з виданням «The New York Times» і журналістками Джоді Кантор і Меган Туей, у 2018 році Ферроу і «The New Yorker» отримали Пулітцерівську премію в категорії «Служіння суспільству»[45].
Ферроу озвучив незначних персонажів в англомовних версіях двох японських мультфільмів, «Зі схилів Кокуріко» (2011)[46] та «Вітер дужчає» (2013)[47].
Ферроу є частиною ЛГБТ-спільноти[48][49]. З 2011 року він знаходиться у відносинах з подкастером і колишнім спічрайтером Барака Обами Джоном Ловеттом[50][51].
- _/_[[:en:Joseph_Kahn_(journalist)|J. Kahn]]_—_[[:Мангеттен|Manhattan]]:_[[:en:The_New_York_Times_Company|New_York_Times_Company]],_[[:Артур_Ґреґ_Сульзберґер|A._G._Sulzberger]],_1987._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0362-4331_0362-4331];_[https://www.worldcat.org/issn/1553-8095_1553-8095];_[https://www.worldcat.org/issn/1542-667X_1542-667X]
