Розстальний Віталій Григорович

Віталій Розстальний
Ім'я при народженні	Віталій Григорович Розстальний
Народився	27 грудня 1936(1936-12-27) Рейментарівка, Корюківський район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР[[d:Track:Q95]][[d:Track:Q648625]][[d:Track:Q15241312]][[d:Track:Q1453477]]-1">[1]
Помер	3 квітня 2006(2006-04-03) (69 років) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Національність	українець
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb	nm0744527
Нагороди та премії

Віталій Григорович Розстальний (27 грудня 1936, Рейментарівка — 3 квітня 2006) — радянський і український актор театру і кіно. Народний артист Української РСР (1990). Член Національної спілки театральних діячів України.

Життєпис

Народився 27 грудня 1936 р. в селі Рейментарівка Корюківського району Чернігівської області. В 1963 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

У 1963–1978 роках працював у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької, а з 1978 року — в Національному драматичному театрі ім. Івана Франка.

Могила Віталія Розстального

Помер 3 квітня 2006 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Фільмографія

Грав у фільмах:

• «На Київському напрямку» (1967, генерал Славута — роль озвучив актор Павло Морозенко);
• «Анничка» (1968, Віктор, ковпаківець);
• «Земля, до запитання» (1972, епізод);
• «Коли людина посміхнулась» (1973, Дубинін);
• «Марина» (1974, Перетричуба);
• «Народжена революцією» (1974, Сомов — роль озвучив актор Павло Морозенко);
• «Порт» (1975, Луговий);
• «Серед літа» (1975, Тур);
• «По секрету всьому світу» (Гриша, робітник на будівництві з відбійним молотком, 2 серія);
• «Щедрий вечір» (1976, Сергій);
• «Агент секретної служби» (1978, епізод);
• «Вавилон-ХХ» (1979, Рубан);
• «Забудьте слово „смерть“» (1979, Петро Бачура);
• «Поєдинок» (1980, телеспектакль);
• «Два дні на початку грудня» (1980, Олександр Григорович Воїнів);
• «Танкодром» (1981, офіцер, співробітник конструкторського бюро);
• «Битва за Москву» (1985, маршал C.Тимошенко);
• «Сталінград» (1989, маршал С.Тимошенко);
• «Війна на західному напрямку» (1990, маршал С.Тимошенко);
• «Буйна» (1990, батько Катерини);
• «Мина Мазайло» (1991, дядя Тарас);
• «Про шалене кохання, снайпера і космонавта» (1992);
• «Сад Гетсиманський» (1993, Охріменко, завгосп заводу);
• «Трагедія століття» (1993-1994, без зйомок, нарізки з попередніх фільмів Ю.Озерова, маршал С.Тимошенко);
• «Геть сором!» (1994, епізод);
• «Сад Гетсиманський. Тигролови» (1994, епізод);
• «Будемо жити!» (1995)
• «Акваріум» (1995);
• «Острів любові» (1995, старий пан, батько панночки);
• «Чорна рада» (2000, Отаман Пугач);
• «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006, коронний гетьман Потоцький).

Література

• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 848 с. . — ISBN 5-88500-042-5. — С. 498.
• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 511.
• Хто є хто в Україні. — К., 1997. — С. 437-438.
• Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 568.
• Кино-Театр. РУ. http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/13675/bio/ [Архівовано 10 листопада 2009 у Wayback Machine.]