Рожищенський район
| Рожищенський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
Колишній район на карті  Волинська область
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР (.svg){kind=small} УСРР),  Україна
| ||||
| Область: | Волинська область
| ||||
| Код КОАТУУ: | 0724500000 | ||||
| Утворений: | 17 січня 1940 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року[1] | ||||
| Населення: | ▼ 38684 (на 1.1.2019) | ||||
| Площа: | 928 км² | ||||
| Густота: | 43.5 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | 380-3368 | ||||
| Поштові індекси: | 45100—45154 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Рожище | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 28 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 66 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | Рожищенська РДА Рожищенська районна рада | ||||
| Адреса: | 45100 Волинська обл., Рожищенський район, м. Рожище, вул. Грушевського, 12 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Рожи́щенський райо́н — колишній район, що був розташований у центральній частині Волинської області України. Площа 928 км (13-е місце серед районів). Районний центр місто Рожище. Район створений 17 січня 1940 року.
Перші письмові відомості про Рожище датуються 1377 роком, коли литовський князь Любарт Гедимінович подарував його соборній церкві Івана Богослова, яка знаходилась в Луцькому замку. З того часу воно більше трьох століть було власністю Луцького єпископа. Рожище не раз спустошувалось під час нападу татар на Волинь, але завдяки вигідному розташуванню завжди відбудовувалось.
У 1567 році польський король Сигізмунд Август надав йому магдебурзьке право.
Після Люблінської унії 1569 року Рожище знаходиться під владою Польщі і залишається у її складі по закінченні Визвольної війни 1648–1654 років. Після третього розподілу Польщі в 1795 році Рожище в складі західної Волині ввійшло до складу Росії.
З 1808 року Рожище належало графу Стройковському. Царським указом 1812 року Рожище і його околиці були передані князю Багратіону Імператинському.
У 1833 році на околиці Рожищ було побудовано кілька суконних фабрик. Цей район одержав назву Вовнянка. В 1870 році в Рожищах було 192 будинки, 860 жителів, церква, каплиця, молитовний будинок євангелістів, синагога, 27 сукновалень, 2 цегляних заводи, пивоварня, 17 магазинів. Щорічно проводилось 2 ярмарки. Відміна кріпосного права та прокладання через Рожище залізниці Київ-Варшава сприяли розвитку його промисловості та росту населення. У 1899 році тут проживало вже 3646 чоловік, були збудовані консервний, винокурний заводи, фабрика гнутих меблів.
Влада в Рожищах змінювалась таким чином: у 1918 році в місті розпочалась перша радянська окупація; на початку 1918 року місто захоплюють німецькі війська; у вересні 1920 року місто опиняється під владою Польщі; у вересні 1939 року на території Рожищенського району знову проголошено радянську окупацію.
З червня 1941 року по березень 1944 року Рожищенський район перебував від окупацією німецької армії.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Літогощенську сільраду Ковельського району до складу Рожищенського району.[2]
Територією району проходять автошляхи E85, Т 0309 та Т 1802.
Залізнична станція Переспа та три зупинних пункти: Бірок, Валер'янівка та Трилісці.
Населення Рожищенського району становить 42300 тис. осіб, з яких 46,6% — чоловіків та 53,4% — жінок. На території району містяться 66 сільських населених пункти та 1 селище міського типу. Відстань між обласним та районним центрами становить 26 км (залізницею) або 25 км (шосейними дорогами).
Серед загальноосвітніх закладів у районі працює 47 загально середніх шкіл, з них 11 початкових та 15 неповних середніх. Загальна кількість учнів, які навчаються у школах, становить 5619. Серед вищих навчальних закладів Рожищенський зооветеринарний технікум, філія Львівської академії ветеринарної медицини ім. Гжицького. Загальна кількість студентів у вищих навчальних закладах становить 422.
Для мешканців Рожищенського району працює 35 бібліотек, 1 будинок культури, 48 сільських клубів, 1 інтернет-центр, 2 музеї.
У Рожищенському районі діє 96 органів самоорганізації населення, з них 28 сільських, 57 вуличних та 11 будинкових комітетів. У районі зареєстровано 7 промислових підприємств, 9 фермерських господарств, 30 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та 1200 фізичних осіб-підприємців.
Дубовий закіт. На якому знаходився зруйнований замок Часів Сігізмунда іі якого досі незнайшли
Гурсько-Гривенський, Надстирський, Падалівський, Урочище Озеро.
Алея модрини європейської, Іванчицівська липа, Липа звичайна, Сосни звичайні, Ясен звичайний.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Рожищенського району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 76,39% (проголосували 23 681 із 31 001 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,44% (12 892 виборців); Юлія Тимошенко — 17,21% (4 075 виборців), Олег Ляшко — 13,89% (3 289 виборців), Анатолій Гриценко — 5,62% (1 330 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,69%.[3]
- Михайлівська церква в с. Щурин (побудована в 1767 році).
- Стефанівська церква в с. Пожарки (побудована в 1788 році).
- Петропавлівська церква в с. Іванівка (побудована в 1629 році).
- Троїцька церква в с. Рудка-Козинська (побудована в 1700 році).
- Луківська церква в с. Доросині (побудована в 1721 році).
- Успенська церква в с. Сокіл (побудована в XVII столітті).
- Покровська церква в с. Городині (побудована в 1762 році).
- Поштова станція в с. Копачівка (побудована в 1846 році).
- Перелік пам'яток історії Рожищенського району
- Перелік пам'яток археології Рожищенського району
- Перелік пам'яток монументального мистецтва Рожищенського району
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 7 березня 2016.
- Рожищенський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.603-638, 613
| Ковельський район | Маневицький район | |
| Турійський район | 
|
Ківерцівський район |
| Локачинський район | Луцький район |
 Населені пункти Рожищенського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Смт | |
| Села | Башова • Берегове • Березолуки • Береськ • Богушівська Мар'янівка • Бортяхівка • Валер'янівка • Вишеньки • Вітоніж • Вічині • Ворончин • Городині • Дмитрівка • Доросині • Духче • Єлизаветин • Забара • Залісці • Іванівка • Іванчиці • Квітневе • Кияж • Кобче • Козин • Копачівка • Корсині • Кременець • Крижівка • Кроватка • Линівка • Літогоща • Луків • Любче • Малинівка • Мильськ • Мирославка • Михайлин • Навіз • Незвір • Немир • Носачевичі • Озденіж • Олександрівка • Оленівка • Олешковичі • Ольганівка • Переспа • Підгірне • Підліски • Пожарки • Раймісто • Романів • Рудка-Козинська • Рудня • Сокіл • Студині • Тихотин • Топільне • Трилісці • Тристень • Тростянка • Ужова • Уляники • Щурин • Яблунівка • Ясенівка |
