Родакове
| селище Родакове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Алчевський район |
| Тер. громада | Зимогір'ївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44020030040024687 |
| Основні дані | |
| Засновано | 1910 |
| Статус | із 1938 року |
| Площа | 9,94 км² |
| Населення | ▼6292 (01.01.2011)[1] |
| Густота | 633 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 93743 |
| Телефонний код | 380 6473 |
| Географічні координати | 48°33′28″ пн. ш. 39°1′43″ сх. д. / 48.55778° пн. ш. 39.02861° сх. д. |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Родакове |
| До райцентру: | |
| - залізницею: | 18 км |
| - автошляхами: | 25 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 93743, Луганська обл., Слов'яносербський р-н, смт Родакове, кв. Леніна, 15а |
| Карта | |
  Родакове | |
 Родакове | |
| |
Родакове — селище в Україні, у Зимогір'ївській міській громаді Алчевського району Луганської області України. Населення становить 6 292 особи. До 2020 орган місцевого самоврядування — Родаківська селищна рада.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Зимогір'ївської міської громади.[2]
Знаходиться на тимчасово окупованій території України
Селище Родакове розташоване на правобережжі річки Лугань, на деякому від неї віддаленні в південному напрямку. Через селище проходять залізниці, станція Родакове.
Сусідні населені пункти: села Красний Луч, Суходіл і Новодачне на півночі, Замостя, Говоруха, Новоселівка на північному сході, села Сабівка на сході, Гайове і Весела Тарасівка на південному сході, селища Біле і Юр'ївка на півдні, Лотикове на південному заході, Лозівський на заході, місто Зимогір'я на північному заході.
Історія виникнення та розвій селища щільно пов'язані із залізницею. Попри те, що в цій місцевості, здогадно на самому березі річки Лугань існувало село з однойменною назвою, засноване офіцерами Бахмутського гусарського полку.
У квітні 1918 на вокзалі селища перебували каральні загони комуністичного ватажка Климента Ворошилова.
Селищем Родакове стало офіційно зватися з 1938, але станція виникла трохи раніше, 1910–1911 років, коли для вивезення донбаського вугілля в північно-західні губернії Російської імперії, а також для витіснення з Балтійського узбережжя закордонного вугілля почалася будова Північно-Донецької залізниці (Лиха–Родакове–Харків). На новій залізниці було збудовано 36 станцій, включно зі Святогірськом, Лиманом, Ямою, Нирковим, Сентянівкою, Родаковим тощо. Пізніше на станціях Лиман, Краматорська, Ниркове й Родакове було засновано паротягові депо (нині — локомотивні депо).
За першої світової війни Сіверсько-Донецька залізниця використовувалася також для швидкого перекидання військ на фронт.
За Другої світової війни поблизу станції Родакове в районі 61-го кілометра відтинку залізниці Дебальцеве — Луганськ у липні 1941, після кількаденних боїв, німецькі пікірувальні бомбардувальники знищили бронепотяг радянськіх військ «За Родину».
2007 року відтинок залізниці Дебальцеве–Луганськ електрифіковано, й ним курсує електропотяг підвищеного комфорту Донецьк–Луганськ.
Під час війни 2014 року селище було кілька місяців окуповане російськими терористами. 23 серпня 2014 року село в ході антитерористичної операції звільнене від проросійських терористів українськими військами[3]. 25-го терористи здійснили обстріл села з мінометів, відбулися численні руйнування будинків та газопроводу[4]. 30 серпня продовжувалися зачистки Родакового українськими військами від терористів. 31 серпня терористи обстріляли селище з реактивних систем залпового вогню «Град», постраждала будівля школи, двоповерховий багатоквартирний будинок і будівля місцевого Будинку Культури. Місцеві жителі говорять про жертви серед мирного населення, вівся вогонь по позиціях сил АТО і блокпостах[5].
Протягом боїв 28-30 січня 2015 року поблизу Родакового знищено близько 6 одиниць бронетехніки російсько-терористичних військ[6].
Підприємства з обслуговування залізничного транспорту. Засновані у 1880-х роках.
Родакове є великим залізничним вузлом на перетині відтинків Дебальцеве–Луганськ і Сентянівка–Лутугине, що належать до Луганського відділення Донецької залізниці. Є локомотивне депо. Найвизначніша будівля — вокзал.
10'500 меш. (1966), 10'500 меш. (2001).
- вузлова лікарня
- стадіон
- будинок культури залізничників
- середня загальноосвітня школа
- православний храм на честь священомученика Володимира Богоявленського
- дві книгозбірні
- підприємство побутового обслуговування «Мрія»
- Ляшко Олександр Павлович — український радянський політичний діяч
- Клейбус Федір Степанович — Герой Радянського Союзу
- Осенін Юрій Іванович (* 1952) — український вчений-залізничник
- Ляшко Олександр Павлович (* 1952) — український вчений-залізничник
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ http://7days-ua.com/news/syly-ato-zvilnyly-selysche-rodakove/ [Архівовано 2014-08-27 у Wayback Machine.] Сили АТО звільнили селище Родакове
- ↑ Терористи обстріляли з мінометів село Родакове на Луганщині — РНБО
- ↑ Терористи обстріляли Родакове. Є загиблі
- ↑ За добу артпідрозділами знищено близько 6 одиниць бронетехніки — ОК «Північ»
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
