Перейти до вмісту

Реґіомонтан

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Реґіомонтан
лат. Regiomontanus, нім. Johannes Müller
Ім'я при народженнінім. Johann Müller Königsberg[[:d:Q19939115|Berry A.]]_[[:d:Q19025604|A_Short_History_of_Astronomy]]_—_[[:Лондон|London]]:_[[:d:Q1232629|John_Murray]],_1898.[[d:Track:Q19939115]][[d:Track:Q84]][[d:Track:Q19025604]][[d:Track:Q1232629]]-1">[1]
ПсевдонімиRegiomontanusАрхів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]-2">[2]
Народився6 червня 1436(1436-06-06)
Кенігсберг (Баварія)
Помер6 липня 1476(1476-07-06) (40 років)
Рим
Країна Священна Римська імперія
Національністьнімець
Діяльністьастроном, математик, історик математики, астролог, католицький єпископ, друкар
Alma materЛейпцизький університет,
Віденський університет
Галузьастрономія, математика
ЗакладВіденський університетАрхів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]-2">[2]
Науковий керівникГеорг фон Пурбах
ВчителіГеорг фон Пурбах[[:d:Q19939115|Berry A.]]_[[:d:Q19025604|A_Short_History_of_Astronomy]]_—_[[:Лондон|London]]:_[[:d:Q1232629|John_Murray]],_1898.[[d:Track:Q19939115]][[d:Track:Q84]][[d:Track:Q19025604]][[d:Track:Q1232629]]-1">[1]Математичний_генеалогічний_проєкт_—_1997.[[d:Track:Q829984]]-3">[3] і Віссаріон НікейськийМатематичний_генеалогічний_проєкт_—_1997.[[d:Track:Q829984]]-3">[3]
Відомі учніБернхард Вальтер
Аспіранти, докторантиDomenico Maria Novara da FerraradМатематичний_генеалогічний_проєкт_—_1997.[[d:Track:Q829984]]-3">[3]

Реґіомонта́н (лат. Regiomontanus, справжнє ім'я Йога́нн Мю́ллер, нім. Johannes Müller; 6 червня 1436, Кенігсберг (Баварія) — 6 липня 1476, Рим) — видатний німецький математик, астроном, а також астролог, конструктор астрономічних інструментів, видавець, перекладач і католицький єпископ. Ім'я Реґіомонтан, яке є латинізованою назвою рідного міста Йоганна Мюллера, мабуть вперше вжив Філіп Меланхтон у передмові до свого видання книги «Сфера світу» Сакробоско.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Йоганн Мюллер народився в місті Кенігсберзі в Баварії. Уже в 11 років він став студентом Лейпцизького університету. Навесні 1450 в 14 років він перейшов у Віденський університет. У 15 років після закінчення факультету вільних мистецтв Реґіомонтан став бакалавром. З 1453 року слухав лекції з математики та астрономії Георга Пурбаха, з яким згодом співпрацював до раптової смерті останнього в 1461. 1457 року Реґіомонтан став магістром і сам почав читати лекції. У цьому ж році він розпочав систематичні астрономічні спостереження.

У 1461 році Реґіомонтан познайомився з кардиналом Віссаріоном, від якого отримав пропозицію зробити поїздку до Італії, і в складі його почту поїхав до Риму. Протягом усього часу, який Реґіомонтан провів при кардиналі, він вів активний розшук давньогрецьких рукописів. Влітку 1463 Віссаріон їде до Венеції як папський легат, а Реґіомонтан його супроводжував. Тут Реґіомонтану першому в Європі вдалося виявити текст уцілілих шести книг «Арифметики» Діофанта. 1464 року Реґіомонтан читав у Падуї лекції з астрономії ал-Фаргані. В той таки час він познайомився з феррарським астрономом і математиком Джованні Біанкіні і вів з ним листування.

Також у Римі мав зустрічі з українським астрономом Юрієм Дрогобичем.

Будинок Дюрера в Нюрнберзі, що раніше належав учневі Реґіомонтана Бернхарду Вальтеру

Влітку 1467 Реґіомонтан приїхав до Угорщини на запрошення єпископа Яноша Вітеза і працював у Буді при дворі угорського короля Матвія Корвіна. З 1471 року Реґіомонтан жив ​​у Нюрнберзі, де він разом зі своїм учнем Бернхардом Вальтером заснував наукову друкарню та одну з перших в Європі обсерваторій у будинку, який згодом придбав знаменитий художник Альбрехт Дюрер (зараз будинок-музей Дюрера). Одним із перших оцінив значення недавно винайденого друкарства для науки, і надрукував «Нову теорію планет» Пурбаха (1472), деякі праці давньогрецьких учених; регулярно видавав астрономічні календарі.

Помер Реґіомонтан у 1476 році в Римі, куди приїхав для вироблення календарної реформи.

Внесок у науку

[ред. | ред. код]

Математика

[ред. | ред. код]
De triangulis planis et sphaericis libri

Основною математичною працею Реґіомонтана був твір «Про всі види трикутників» (1462—1464). Це була перша праця в Європі, в якій тригонометрія розглядалася як самостійна дисципліна. У друкованому вигляді цей твір було опубліковано в 1533 році.

Перша книга цього твору присвячена вирішенню плоских трикутників. У другій книзі вводиться теорема синусів для плоских трикутників і розглядається ряд задач про плоскі трикутники, що призводять до квадратних рівнянь. Третя книга викладає основи сферичної геометрії. Її зміст великою мірою збігається зі «Сферика» Менелая і з аналогічними роботами арабомовних авторів. Центральною теоремою четвертої книги є сферична теорема синусів. У п'ятій книзі доводиться теорема, еквівалентна сферичній теоремі косинусів. Дві останні книги переважно спираються на роботи математиків країн ісламу, таких як Аль-Баттані і ат-Тусі.

Більшість матеріалів зі сферичної геометрії у своїй книзі Реґіомонтан позичив без жодної згадки з робіт Джабіра ібн Афлаха XII століття, це відзначив у XVI сторіччі Джироламо Кардано.[4]

Іншою важливою математичною працею Реґіомонтана були складені ним семизначні таблиці синусів з кроком 1' і таблиці тангенсів.

Астрономія

[ред. | ред. код]

Діяльність Реґіомонтана багато в чому сприяла відродженню астрономії в Європі у новий час.

Завершив переклад «Альмагеста» Клавдія Птолемея на латину, розпочатий Пурбахом, і написав коментар до нього. У Відні, разом з Пурбахом, а потім у Нюрнберзі виконав велику кількість спостережень планет, Місяця і Сонця, які лягли в основу складених ним астрономічних таблиць, які замінили застарілі на той час «Альфонсові таблиці». 1474 року Реґіомонтан видав «Ефемериди» — таблиці координат зірок, положень планет і обставин з'єднань і затемнень на кожен день з 1475 по 1506 роки. Це були останні в історії науки таблиці, розраховані на основі теорії Птолемея, і перші астрономічні таблиці, видані типографським способом, ними користувалися Васко да Гама, Христофор Колумб та інші мореплавці.

Розробив метод «місячних відстаней» для знаходження широти і довготи на морі. Реґіомонтан написав низку робіт про астрономічні інструменти: універсальну астролябію (так звана «сафея», описана аз-Заркалі), сонячний годинник, армілярну сферу (сам Реґіомонтан називає цей пристрій «метеороскопом»).

В астрології він описав систему астрологічних домів, яка витіснила популярну на той момент систему Алькабітіуса.

На честь ученого названий астероїд 9307 Регіомонтан, відкритий у 1987 році.

Основні праці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-1">б [[:d:Q19939115|Berry A.]]_[[:d:Q19025604|A_Short_History_of_Astronomy]]_—_[[:Лондон|London]]:_[[:d:Q1232629|John_Murray]],_1898.[[d:Track:Q19939115]][[d:Track:Q84]][[d:Track:Q19025604]][[d:Track:Q1232629]]
_1-2">в Berry A. A Short History of AstronomyLondon: John Murray, 1898.
  • Архів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]
  • _2-0">а Архів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]
    _2-1">б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  • Математичний_генеалогічний_проєкт_—_1997.[[d:Track:Q829984]]
  • _3-0">а Математичний_генеалогічний_проєкт_—_1997.[[d:Track:Q829984]]
    _3-1">б Математичний_генеалогічний_проєкт_—_1997.[[d:Track:Q829984]]
    _3-2">в Математичний_генеалогічний_проєкт_—_1997.[[d:Track:Q829984]]_3-3">г Математичний_генеалогічний_проєкт_—_1997.[[d:Track:Q829984]]_3-4">д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  • Victor J. Katz, ред. (2007). The mathematics of Egypt, Mesopotamia, China, India, and Islam: a sourcebook. Princeton University Press. ISBN 9780691114859. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 13 лютого 2012., p.4
  • Література

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Реґіомонтан&oldid=42408465