Рефлекс Моро
| Рефлекс Моро | |
| Названо на честь | Ернст Моро |
|---|---|
| Першовідкривач або винахідник | Ернст Моро |
| Ідентифікатор NCI Thesaurus | C81311 |
 Рефлекс Моро у Вікісховищі | |
Рефлекс Моро — примітивний рефлекс, що формується в утробі матері та інтегрується (згасає) за п'ять перших місяців життя дитини.
Вперше описаний німецьким лікарем Ернстом Моро 1918 року[1].
За проявом рефлексу Моро відстежують стан немовлят, зокрема[2]:
- Рефлексу нема одразу після народження — дитина отримала внутрішньочерепну травму.
- Асиметричний прояв — геміпарез, акушерський парез, ДЦП, параліч Ерба[3].
- Слабкий рефлекс — гіпертонус.
- Низкий поріг та незгасання до 5 міс. — ДЦП.
- Несвоєчасне та/або часткове згасання — Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ).
- Надто різке здригання — судомна готовність.
- ↑ Moro, E. (1918). Das erste Trimenon (німецька) . Münchener medizinische Wochenschrift. с. 1147—1159.
- ↑ Рефлекс Моро у новонароджених дітей (українська) . Процитовано 13.05.21.
- ↑ Евтушенко, К. С. (2011). Родовые травмы нервной системы (русский) . Новости медицины и фармации. с. 45—54.
