Перейти до вмісту

Рейк'явік

Редагувати посилання
Координати: 64°08′07″ пн. ш. 21°53′43″ зх. д. / 64.13528° пн. ш. 21.89528° зх. д. / 64.13528; -21.89528
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рейк'явік
Reykjavík
Герб
Краєвид міста з церкви Гатльгрімура, 4 лютого 2003 року
Краєвид міста з церкви Гатльгрімура, 4 лютого 2003 року
Краєвид міста з церкви Гатльгрімура, 4 лютого 2003 року
Розташування муніципалітету Рейк'явік на мапі Ісландії
Розташування муніципалітету Рейк'явік на мапі Ісландії
Основні дані
Країна Ісландія Ісландія
Регіон Гевюдборгарсвайдід
Засноване 874
Муніципалітет Рейк'явік
Код муніципалітету 0000
Населення 121 230 осіб (2014)
Площа 277,1 км²
Густота населення 437,5 осіб/км²
Часовий пояс GMD (UTC 0)
Географічні координати 64°08′07″ пн. ш. 21°53′43″ зх. д. / 64.13528° пн. ш. 21.89528° зх. д. / 64.13528; -21.89528
Місцева влада
Вебсторінка http://www.rvk.is/
Мер Йон Гнарр
Карта
Рейк'явік. Карта розташування: Ісландія
Рейк'явік
Рейк'явік

Мапа

Рейк'я́вік (ісл. Reykjavík) — столиця та найбільше місто Ісландії, з населенням понад 120 тисяч осіб (з передмістями понад 200 тисяч), що становить половину населення всього острова. Рейк'явік лежить на південно-західному кінці країни, півострові Рейк'янес, більша частина якого покрита застиглою лавою з прорізами, грудами та пагорбами вулканічного походження. Рейк'явік розташований навпроти гори Еша, верхів'я якої майже цілий рік покрите снігом.

Географія

[ред. | ред. код]

Річки

[ред. | ред. код]

Через східні райони Рейк'явіка протікає декілька річок (ісл. ау, аур — річка): річка Етлізааур — 5 км довжиною, від озера Етлізаватн до Атлантичого океану; річки Бугда, Гоульмсау та Судурау — усі три впадають в озеро Етлізаватн; річка Ультарсау переходить у річку Корпуулівсстадаау, впадає в Атлантичний океан і є східною межею Рейк'явіка, відокремлюючи його від міста Мосфельсбаїр.

Острови

[ред. | ред. код]

До меж Рейк'явіка входять також п'ять островів - Відей, Енгей, Гоульмар, Ейдісскер, Акурей - та півострів Гельдінганес (усі не заселені через відкриті простори та сильні вітри). Найбільший серед них — острів Відей (площею бл. 1,5 км²), на якому є декілька будівель: ресторан, лютеранська церква (освячена в 1774 році), руїни монастиря та винайм ісландських міні-коней улітку. У 1226 році на острові Відей було збудовано та освячено католицький монастир, який пізніше став одним із найбагатших монастирів в Ісландії. У 1539 році, у часи Реформації, протестантські повстанці на чолі з Дідріком із Міндену захопили монастир, і його було проголошено власністю данського короля. Останній ісландський католицький єпископ Йоун у 1550 році повернув монастир і знову освятив його. Але незабаром його самого та його синів було страчено відсіченням голови сокирою без жодного суду. Їхній кат сам помер раптовою смертю незабаром після цього випадку.

Клімат

[ред. | ред. код]
Клімат Рейк'явіка[1][2]
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 1,9 2,8 3,2 5,7 9,4 11,7 13,3 13,0 10,1 6,8 3,4 2,2 6,96
Середня температура, °C −0,6 0,4 0,6 3,1 6,5 9,3 10,8 10,5 7,6 4,5 1,4 −0,3 4,48
Середній мінімум, °C −3 −2,1 −2 0,4 3,6 6,7 8,3 7,9 5,0 2,2 −1,3 −2,8 1,91
Годин сонячного сяйва 24,8 53,7 111,6 141,0 192,2 162,0 170,5 155,0 126,0 83,7 39,0 9,3 1268,8
Норма опадів, мм 75.6 71.8 81.8 58.3 43.8 50 51.8 61.8 66.5 85.6 72.5 78.7 798.2
Днів з дощем 13,3 12,5 14,4 12,2 9,8 10,7 10 11,7 12,4 14,5 12,5 13,9 147,9

Історія

[ред. | ред. код]
Місто у 1860-х

У перекладі з ісландської Рейк'явік значить «димна бухта». Таку назву місту в 874 році дав його засновник, мандрівник і дослідник Інгольф Арнарсон. Коли він відплив від берегів Північної Норвегії у 874 році, він вважав, що це за Божим покликом його обрано першим відкривачем цієї бідної, неродючої та незаселеної землі. По суті, він кинув дві порізані, дерев'яні колоди на воду і присягнувся, що буде мандрувати будь-куди до того часу, поки вони не дістануться берега. Ось так заснували Рейк'явік. У ті часи вода омивала значно більшу частину острова ближче до центру країни і, закутки вулиць Адальстрейті та Сузургата — це ті місця, де колись (як погоджуються історики) було засноване Арнарсонове господарство.

Багато століть по тому, біля середини XIX століття, маленьке містечко почало зростати біля ферми Рейк'явік завдяки королівському скарбникові Скулі Магнуссону (Skuli Magnusson), відомому як «батько Рейк'явіка», який заснував шерстяні майстерні в Рейк'явіку в рамках своєї діяльності з модернізації ісландської економіки. Це послужило поштовхом до початку розвитку Рейк'явіка як міста. Статус міста Рейк'явік отримав в 1786 році.

Ісландський парламент альтинг (Alþingi) вперше зібрався в 930 році на Полях тінга (Тінгвеллір, Þingvellir) на південному заході Ісландії.

У 1798 році альтинг було скасовано, але в 1845 році відтворено в Рейк'явіку, де перебував уряд країни та адміністрація. Коли Ісландія добилася самоврядування, а потім і незалежності від Данії, Рейк'явік став столицею держави.

Із прискоренням економічного прогресу у XX столітті ріс і Рейк'явік, але особливо швидкий розвиток він отримав у другій половині XX століття.

Рейк'явік сьогодні

[ред. | ред. код]

Серце Рейк'явіка — простір між ставком Тьйорнін (Tjornin) і бухтою. На цій ділянці знаходяться парламентська площа, пішохідна вулиця Ойстурстрайті (Austurstraeti) з численними магазинами сувенірів і найстарша в місті вулиця Адалстрайті (Adalstraeti), на якій розташований інформаційний центр для туристів.

Символом Рейк'явіка є собор Гатльґрімскірк'я (Hallgrimskirkja). Біля входу в собор знаходиться пам'ятник першовідкривачеві Америки Лейфу Еріксону — подарунок США Ісландії на честь 1000-річчя парламенту (Альтингу). Сам собор, збудований у 1974 році, відзначається своєю 75-метровою дзвіницею, вид на місто з якої просто вражає.

У 2000 році ЮНЕСКО надало Рейк'явіку статусу «Культурної столиці світу», а рік по тому місто отримало офіційне звання «Найгарячішої столиці Європи».

У місті розташована Національна й університетська бібліотека Ісландії, Національна галерея Ісландії, ботанічний сад.

Відстань до міжнародного аеропорту імені Лейфа Еріксона в м. Кеплавік — бл. 40 км. Рейк'явік та Кеплавік з'єднує швидкісна автотраса знана як Рейк'янесбройт. У самому Рейк'явіку діє також міський аеропорт, який обслуговує внутрішні рейси.

Панорама Рейк'явіка

Дільниці Рейк'явіка з поштовими кодами

[ред. | ред. код]
Дільниці Рейк'явіка

Пояснення: Бройт — проспект, траса; Веґур — дорога; Ґата, страйті — вулиця; Баїр — місто; Гьопн — гавань.

Поштові індекси Рейк'явіка: 101—155 де:

Головні вулиці: Лойгавегур, Кверфісгата, Міклабройт, Сайбройт, Рінгбройт, Банкастрайті, Геірсгата, Лайк'яргата, Скоулавьордустігюр, Сузургата

Головні вулиці: Аїссіда, Гофсватлагата, Ейдсгранді, Фаулькагата, Гагамелюр, Фурумелюр

Головні вулиці: Лойгавегур, Ноатун, Боргартун, Міклабройт, Флоукаuата, Сайбройт, Сноррабройт, Скулагата, Гофзатун, Скулатун, Гаутун, Скіпгольт.

Оскуглід — є популярним місцем відпочинку жителів столиці. В 1950 р тут були насаджені дерева, що перетворилося на великий ліс з пішохідними доріжками. Поруч знаходиться Пертла (досл. Перлина), разюча величезна споруда зі шкляним куполом, де діє музей історії Ісландії «Сага», унікальний фонтан, туристичний кафетерій з магазином та дорогий ресторан, що обертається разом зі шкляним куполом. Пертла — туристична атракція оскільки з її вершини видно весь Рейк'явік та околиці. Поруч з Пертля споруджено штучний гейзер, що вибухає цівкою води через певний інтервал.

Головні вулиці: Сайбройт, Лойгарасвегур, Ланггольтсвегур, Ватнагардар, Гнодарвегур

м. Рейк'явік

Головні вулиці: Міклабройт, Скейван, Фаукафен, Факсавен

Район Скейван — торгова дільниця Рейк'явіка з десятками магазинів, найбільший серед них Гагкойп (ісландської мережі Гагкойп, супермаркети якої є в різних районах країни), магазини електротоварів Елко та ВТ. На Скейван знаходиться теж школа мов Мімір, де сотні нових іноземних іммігрантів вивчають ісландську мову, а дорослі ісландці — іноземні мови.

вулиця Карастігур (ісл. стігур озн. узвіз, спуск), м. Рейк'явік

Головні вулиці: Артунсбрекка, Вестурляндсвегур, Судурляндсвегур (досл. «південна дорога» яка з'єднує Рейк'явік з містами Кверагерді та Сельфос і нещасно знана багатьма дорожніми випадками з кількома десятками загиблих через швидкісне водіння на цій трасі. Монумент з десятками білих хрестів відповідно до кількості загиблих встановлений біля траси, не доїжджаючи до м. [Кверагерді]]), Гофдабаккі, Більдсгофді, Стоургофді (ділянка складів, фабрик та автомобільних салонів).

В Аурбаїрі розташований музей архітектори — скансен Арбаєрсапн, частина історичного музею Рейк'явіка. На півдні район переходить у великий за ісландськими мірками ліс Гейдмерк, популярне місце прогулянок та відпочинку з багатьма пішохідними доріжками. В цьому районі також розташовані два найбільші озера в Рейк'явіку: Етлізаватн та Ройзаватн (досл. «червоне озеро») та річка Етлізаау, долина якої знана як Етлізааурдалюр засаджена ялинками та соснами й є також популярною зоною відпочинку.

У Граваргольті розташоване невелике озеро Рейнісватн, доступне для риболовлі.

  • 111 — Фетль, Нордурфетль, Гоуляр. Найменш популярна дільниця Рейк'явіка через злочинність та наркоманію. Через це ціни на житло в дільниці Фетль — серед найнижчих в столиці.

Населення

[ред. | ред. код]
Історичне населення міста
Рік Місто Регіон
1801 600 -
1860 1,450 -
1901 6,321 8,221
1910 11,449 14,534
1920 17,450 21,347
1930 28,052 33,867
1940 38,308 43,483
1950 55,980 44,813
1960 72,407 88,315
1970 81,693 106,152
1980 83,766 121,698
1985 89,868 --
1990 97,569 145,980
1995 104,258 --
2000 110,852 175,000
2005 114,800 187,105
2006 115,420 191,612
2007 117,721 196,161
2008 119,848 201,585
2011 119,108 202,341

Населення Рейк'явіка у 2005 році: 114,800 / 187,105 (з передмістями).

Щільність населення міста: 413/ км².

Населення 6 передмість (міста-сателіти Рейк'явіка):

Міжнародні відносини

[ред. | ред. код]

У міста 18 побратимів:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ World Weather Information Service - Reykjavik. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2015.
  2. ↑ Climatological Normals of Reykjavik. Hong Kong Observatory. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 18 травня 2010.
  3. ↑ Christmas around the world. Hull in print. Hull City Council. December 2006. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 8 вересня 2015.
  4. ↑ Convenio de amistad entre Ciudad de México y Reykjavík (Spanish) . SEGOB. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 8 вересня 2015.
  5. ↑ Irvine, Chris (15 липня 2013). Reykjavik mayor proposes cutting ties with Moscow over gay law. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 липня 2013.
  6. ↑ Reykjavik, Iceland - Sister Cities. Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 4 березня 2015.
  7. ↑ Torshavn.fo, Vina- og samstarvsbýir. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 8 вересня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рейк'явік
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рейк'явік&oldid=41808829