Рейд в Індійський океан

Рейд в Індійський океан Indian Ocean raid セイロン沖海戦
Війна на Тихому океані
Британські важкі крейсери «Дорсетшир» та «Корнуолл» під бомбардуванням японською палубною авіацією. Битва за Цейлон. 5 квітня 1942 Британські важкі крейсери «Дорсетшир» та «Корнуолл» під бомбардуванням японською палубною авіацією. Битва за Цейлон. 5 квітня 1942
Дата: 31 березня — 10 квітня 1942 Місце: Індійський океан, Цейлон Результат: рішуча перемога японського флоту
Сторони
Союзники: Британська імперія *  Велика Британія *  Австралія  Нідерланди  Канада  США	Країни Осі: Японська імперія
Командувачі
Джеймс Сомервілль	Тюїті Наґумо
Військові формування
Східний флот	1-е авіаносне ударне з'єднання
Військові сили
3 авіаносці 5 лінкорів 2 важких крейсери 5 легких крейсерів 15 есмінців більш за 100 літаків 30 допоміжних кораблів та суден 50 військових транспортних суден	6 авіаносців 4 лінкори 7 важких крейсерів 2 легких крейсери 19 есмінців 5 підводних човнів 350 літаків
Втрати
1 авіаносець 2 важких крейсери 2 есмінці 1 допоміжний крейсер 1 корвет 1 шлюп 23 військових транспортних судна 40 літаків	20 літаків

Рейд в Індійський океан (англ. Indian Ocean raid, яп. セイロン沖海戦) — рейд 1-го Ударного авіаносного з'єднання Імперського флоту Японії в період з 31 березня по 10 квітня 1942 з метою знищення та виведення з ладу військово-морських баз союзників та порушення систем морських комунікацій в акваторії Індійського океану.

Передісторія

Після успішного завершення Малайської кампанії, опанування Сінгапуром та іншими успіхами в Південно-Східній Азії, а також завданням рішучої поразки флоту союзників у битві в Яванському морі, японське флотське керівництво зосередило свої основні зусилля на західному напрямку. Для знищення Східного флоту Великої Британії, підтримки своїх військ, що билися в Бірмі та знищення військових транспортів, що діяли в східній частині Індійського океану, командування Імперським флотом Японії відправило Об'єднане авіаносне угруповання, що складалося з 1-го Ударного авіаносного з'єднання Імперського флоту Японії під командуванням віцеадмірала Наґумо, Малайського флоту віце-адмірала Одзава та підводного флоту.

Хід подій

Японський Малайський флот атакував першим. Після забезпечення десантної операції з висадки на Андаманські острови, віцеадмірал Одзава продовжив рух на захід, топлячи усі судна, що ставали в нього на шляху. 6 квітня 1942 флот розпочав повітряні атаки по двох портах на східному узбережжі Британської Індії, потопивши 23 судна та вивівши з ладу безліч портових структур та об'єктів перед тим, як відступити.

Водночас японські субмарини баражували західне узбережжя Індії, здійснюючи розвідку та принагідно знищуючи поодинокі кораблі та судна союзників. Так, підводний човен I-10, патрулюючи західніше острову Мадагаскар, потопив 9 транспортних суден та серйозно пошкодив британський лінкор «Раміліз».

Задача знищення британського Східного флоту покладалася на основний склад угруповання — авіаносну ударну групу віцеадмірала Наґумо, яка мала 6 ударних авіаносців з більш ніж 300 літаками палубної авіації за підтримки 4 лінійних кораблів, 7 важких та 2 легких крейсерів і 19 есмінців.

Попри відверто слабку готовність британського флоту в Індійському океані до відбиття атак та низку помилок, віце-адміралу Дж. Сомервіллю вдалося вивести свій значно слабкіший флот з портів Цейлону і направити їх південніше на атол Адду на Мальдівах. Атаці японської авіації піддалися лише старі допоміжний крейсер та есмінець в бухті Коломбо, які затонули. Японці розбомбили основні споруди порту та збили близько 27 британських літаків. Другою атакою японським льотчикам вдалося знайти та потопити 2 важких крейсери зі складу британського флоту.

9 квітня Наґумо розпочав чергову атаку на британські повітряні та морські об'єкти інфраструктури поблизу цейлонського порту Тринкомалі. В результаті нападу були потоплені легкий авіаносець «Гермес», австралійський есмінець «Вампайр» та корвет «Голліхук».

12 квітня флот Тюїті Наґумо, який перебував беззмінно в океані з листопада 1941 року, повернув до Японії на відпочинок та відновлення, втративши за час битви менш за 30 літаків.

Див. також

• Бій біля мису Спартівенто
• Мальтійські конвої
• Битва за острів Вейк
• Філіппінська операція (1941–1942)
• Останній похід «Ямато»
• Малайська операція

Примітки

Виноски

Джерела

Посилання

• WW2DB.com: Raids into Indian Ocean
• Royal Air Force History: Battle for Ceylon
• Order of Battle Indian Ocean Raids 31 March through 10 April 1942 [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Raids into the Indian Ocean (March 31 — April 9, 1942) [Архівовано 17 січня 2014 у Wayback Machine.]
• World War II: Indian Ocean Raid [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.]
• Operation «C»: The Indian Ocean Raid [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.]
• Indian Ocean raid. на desertwar.net. (англ.)

Література

• D'Albas, Andrieu (1965). Death of a Navy: Japanese Naval Action in World War II. Devin-Adair Pub. ISBN 0-8159-5302-X.
• Dull, Paul S. (1978). A Battle History of the Imperial Japanese Navy, 1941–1945. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-097-1.
• Gill, G. Hermon (1968). Volume II – Royal Australian Navy, 1942–1945. Australia in the War of 1939–1945. Canberra: Australian War Memorial. Архів оригіналу за 27 серпня 2006. Процитовано 20 листопада 2006.
• Morison, Samuel Eliot (1958 (reissue 2001)). The Rising Sun in the Pacific 1931 – April 1942, vol. 3 of History of United States Naval Operations in World War II. Castle Books. ISBN 0-7858-1304-7.
• Tomlinson, Michael The Most Dangerous Moment: The Japanese Assault on Ceylon 1942, London: William Kimber & Co Ltd, 1976, ISBN 955-564-000-9.