Рамкові програми з наукових досліджень та технологічного розвитку
Рамкові програми з наукових досліджень та технологічного розвитку, які також називаються просто рамкові програми — програми фінансування, які створює Європейський Союз з метою підтримки і заохочення досліджень в Європейському науковому просторі (англ. European Research Area — ERA). Конкретні цілі та дії програм є різними в різні фінансові періоди.
Термін «Рамкова Програма» (англ. Framework Program — FP ), що позначає комплексну єдину систему фінансування Європейською Комісією (урядом Європейського Союзу) скоординованих загальноєвропейських актуальних наукових досліджень у межах певного періоду (рамок), був рекомендований для застосування і затверджений на Римській Зустрічі на вищому рівні провідних европейских країн у 1983 р. «Рамкова програма» - основний інструмент Європейського Союзу у фінансуванні науково-дослідних робіт, як передбачено Угодою про утворення Європейського Співтовариства (частина 3, параграф XVIII, стаття 166, стор.114. Брюссель, Бельгія, 1984р.). З 1984 р. було профінансовано і реалізовано 7 таких рамкових програм[1], а зараз реалізується восьма програма FP8.
| Рамкова програма | Період | Бюджет в мільярдах |
|---|---|---|
| FP1 | 1984–1988 | € 3.75 |
| FP2 | 1987–1991 | € 5.396 |
| FP3 | 1990–1994 | € 6.6 |
| FP4 | 1994–1998 | € 13.215 |
| FP5 | 1998–2002 | € 14.96 |
| FP6 | 2002–2006 | € 17.883 |
| FP7 | 2007–2013 | € 50.521 протягом 7 років |
| FP8 (Horizon 2020)[3] | 2014–2020 | €80 (приблизно)[4] |
Сьома рамкова програма FP7[5] визначає п'ять пріоритетних напрямків розвитку:
- «Співпраця» — стимуляція наукового співробітництва, бюджет: 32,14 млрд. євро (64% від усього бюджету FP7).
- «Ідеї» — дослідження нових ідей на межі невідомого, бюджет: 7,510 млрд. євро (14,97 %).
- «Люди» — залучення людського потенціалу, бюджет: 4,750 млрд. євро (9,4 %).
- «Можливості» — науково-дослідні можливості, бюджет: 4,097 млрд. євро (8,11%).
- «Створення Європейського Спільного Наукового Центру» — неядерні дослідження, бюджет: 1,751 млрд. євро (3,46%).
- «Здоров'я» ( 6,100 млрд євро або 12,6 % від загального бюджету FP7).
- «Продукти харчування , сільське господарство , рибальство і біотехнології » (1,935 млрд євро або 3,82% від загального бюджету FP7).
- «Інформаційні та комунікаційні технології» ( 9,050 млрд євро або 17,91 % від загального бюджету FP7).
- «Нанонауки, нанотехнології, матеріали та нові технології виробництва » (3,475 млрд євро або 6,87 % від загального бюджету FP7).
- «Енергетика» ( 2,350 млрд євро або 4,65% від загального бюджету FP7).
- «Довкілля , включаючи зміну клімату » ( 1,890 млрд євро або 3,74 % від загального бюджету FP7).
- «Транспорт» (включаючи «аеронавтику») (4,160 млрд євро або 8,23 % від загального бюджету FP7).
- «Соціо-економічні та гуманітарні науки» (0,623 млрд євро або 1,23 % від загального бюджету FP7).
- «Космос» (1,430 млрд євро або 2,82 % від загального бюджету FP7).
- «Безпека» ( 1,400 млрд євро або 2,76 % від загального бюджету FP7).
За кожною з цих тем стоять окремі так звані Європейські технологічні платформи -- ЄТП (англ. European Technology Platform, ETP), що забезпечують діалог між науковими співтовариствами зі сміжних галузей і мають власні стратегії напрямків розвитку наукових досліджень. Метою створення цих ЄТП є ефективна розробка економічно обґрунтованих програм наукових досліджень та швидке впровадження наукових результатів у практику.
За задумом Європейської комісії, розвиток ЄТП забезпечить ефективність європейських інвестицій у науково-дослідну галузь, а саме:
- підтримає конкурентоспроможність європейських компаній;
- дасть можливість уникнути таких небажаних ситуацій, коли великі капіталовкладення (інвестиції) ЄС в розвиток науково-дослідного сектору не дають очікуваної користі;
- надасть бажаної форми Європейському науковому простору (European Research Area, ERA), керуючи ним на секторальній основі.
За останні роки було створено більше 30-ти ЄТП, що охоплюють різноманітні галузі економіки і науки, в тому числі:
- у традиційних виробництвах, таких як «Сталь», «Стала хімія», «Текстиль і одяг»,
- стратегічних важливих напрямках, таких як Аеронавтка і Космос («Великі крила і фюзеляж»),
- ключових напрямках зрівноваженого розвитку, наприклад, «Рослини для майбутнього», «Їжа для життя», «Водозабезпеченість і санітарія»,
- розвиток технологій виробництва нових товарів і послуг (ЄТП у сфері інформаційно-комунікаційних технологій як от «Інноваційні медичні ініціативи» тощо).
ЄТП, як правило, очолює індустрія і за своєю структурою вони часто є приватно-державними організаціями. Принцип роботи останніх є взаємовигідне партнерство — вони зобов'язуються перед Європейською Комісією нести відповідальність за організацію інновацій і об'єднання усіх зацікавлених сторін і структур для вирішення завдань стратегічних досліджень в ключових галузях Європейської індустрії.
Росія та інші Нові Незалежні Держави (ННД ) займають останні місця за результатами участі у конкурсах з міжнародного співробітництва (International Cooperation — INCO) серед інших «третіх» країн щодо кількості контрактів, числа учасників (виняток - Латинська Америка - вона займає саме останнє місце) і обсягу освоєного фінансування, наданого з боку ЄС.
За результатами участі у конкурсах INCO Україна займає 2-е місце після Росії : 11 українських науково-дослідницьких команд брали участь у виконанні 10 спільних проектів (підписано 10 контрактів на загальну суму 740 523 євро, виділених Європейською Комісією, яка профінансувала участь саме українських учасників). Для порівняння: 26 контрактів було підписано з 68-ма організаціями Росії на загальну суму 4907997 євро; 5 контрактів було підписано з 9-ма організаціями Узбекистану з загальним обсягом фінансування з боку ЄС - 584517 євро.
Частка участі в конкурсах INCO Росії серед ННД щодо кількості підписаних контрактів, числа учасників і обсягу фінансування з боку ЄС становить 67,6 %. Україна, Узбекистан і Казахстан займають друге, третє і четверте місця та їх частки відповідно становлять - 10,2% , 8,1% та 4,7%.
- ↑ FP7 - СЕДЬМАЯ РАМОЧНАЯ ПРОГРАММ [Архівовано 7 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ How is FP 7 structured? from FP7 in Brief. European Commission. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Cordis. The EU Framework Programme for Research and Innovation. Процитовано 19 липня 2012.
- ↑ Grove, Jack (28 липня 2011). Grove, Jack "'Triple miracle' sees huge rise in EU funds for frontier research", Times Higher Education, 28 July 2011. Timeshighereducation.co.uk. Процитовано 29 листопада 2011.
- ↑ РП7 - ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 6 листопада 2013.
- Національний інформаційний центр зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій
- Європейська технологічна платформа
- Є. Макаренко. Рамкові програми Європейського Союзу // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- 7 Рамкова програма Європейського Союзу - як взяти участь
- РП7 - ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
- Європейські технологічні платформи та створення платформ в Україні на сайті Інноваційне підприємництво: Львів, Україна.
- http://cordis.europa.eu/technology-platforms/home_en.html
- European Space Technology Platform-sivusto (EU)
- European Space Technology Platform-sivusto (ESA)
- European Space Technology Platform[недоступне посилання з червня 2019]
- Strategic Research Agenda
|
Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
