Піщана (притока Обі)

Піщана Мапа басейну Обі 52°25′15″ пн. ш. 84°49′49″ сх. д. Витік Семінський перевал, Онгудайський район Республіки Алтай, Росія • координати 51°01′22″ пн. ш. 85°35′13″ сх. д. • висота, м 1600 м Гирло с. Піщане, Смоленський район Алтайського краю, Росія (ліва притока Обі) • координати 52°25′15″ пн. ш. 84°49′49″ сх. д. Басейн Об→Карське море→Північний Льодовитий океан Країни:  Росія[[d:Track:Q1194038]]-1">[1] Прирічкові країни: Росія: Республіка Алтай, Алтайський край Регіон Республіка Алтай Алтайський край Довжина 276 км Площа басейну: 5 660 км² Середньорічний стік 31,5 м³/с (54 км від гирла) Притоки: Велика Тиха (л.), Бистра (л.), Солоновка (л.), Чорнова (пр.), Белокуріха (пр.), Поперечна (пр.)  Медіафайли у Вікісховищі

Дані вимірювання стоку (м³/с) січень: 18,68 лютий: 16,79 березень: 16,32 квітень: 21,71 травень: 177,86 червень: 122,59 липень: 46,85 серпень: 38,37 вересень: 37,10 жовтень: 36,28 листопад: 29,15 грудень: 22,70 Березовка (177 км від гирла), 1955–2000

Піща́на (рос. Песча́ная) — річка у Росії, ліва притока Обі, тече в Республіці Алтай і Алтайському краї у серед хребтів і в північних передгір’ях Алтайських гір (південно-східний Сибір).

Фізіографія

Річка Піщана починається на висоті приблизно 1600 м над рівнем моря у підніжжя Семінського перевалу на території Онгудайського району Республіки Алтай. Від витоку річка тече на захід і північний захід, відразу потрапляючи до Шебалінського району; за 20 км від витоку на річці знаходиться село Беш-Озек, де вона приймає відразу кілька дрібних приток і повертає на північ, формуючи гірську долину між Ануйським і Чергінським хребтами Алтайських гір. Невдовзі її русло дещо відхиляється до заходу; північно-західний напрямок річка утримує протягом всього верхового відрізку своєї течії. Між селами Іль'їнка і Тоурак річка перетинає кордон Республіки Алтай, потрапляючи до Алтайського краю.

Приблизно за 15 км нижче села Куяган річка різко повертає на захід і починає помітно петляти; тут вона тече по майже ненаселеній місцевості через серію вузьких ущелин, прорізаних у гранітній основі Бєлокурихинського масиву. Поступово напрямок річки знову відхиляється до півночі, і к моменту, коди вона виходить на рівнину біля села Красний Городок, вона вже тече майже точно на північ.

Практично відразу по виході на рівнину Піщана повертає на схід і тече по передгірним степам у північно-східному і східному напрямку; Ануйський Увал — пасмо невисоких пагорбів висотою під 100 м — відокремлює долину Піщаної від сусідньої річки Ануй. Після злиття з Бєлокурихою, річка повертає на північ і тече в цьому напрямку до злиття з правою притокою Поперечною біля райцентру Смоленське, після чого повертає на північний захід. Цей напрямок вона утримує до самого злиття з Об’ю за декілька кілометрів після села Піщане. Місце впадіння Піщаної в Об знаходиться за 15 км нижче за течією від утворення Обі при злитті Бії і Катуні.

Басейн має форму вузької витягнутої у меридіональному напрямку смуги, яка розширюється після виходу на рівнину, обмеженої з заходу Ануйським хребтом, зі сходу — Чергинським, з півдня — відрогами Теректинського і Семінського хребтів Алтайських гір.

Найважливіші притоки: Велика Тиха, Бистра, Солоновка — ліві, Чорнова, Белокуріха, Поперечна — праві.

Гідрологія

Довжина річки 276 км, площа басейну 5 660 км². Середньорічний стік, виміряний за 54 км від гирла біля села Точильне у 1931–2000 роках, становить 31,5 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у лютому (6,3 м³/с), максимум — у квітні (88,7 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (2,65 м³/с) спостерігався у лютому 1968 року, абсолютний максимум — у травні 1937 (235 м³/с).

Інфраструктура

Річка несудноплавна.

Піщана тече по території Онгудайського і Шебалінського району Республіки Алтай і Алтайського, Смоленського і, на дуже невеликому відрізку середньої течії, Солонешенського районів Алтайського краю.

Долина Піщаної, за винятком її середньої течії від Куягану до виходу на рівнину, густо заселена; хоча крупних міських центрів на її берегах немає, тут багато великих сіл, в тому числі районний центр Смоленське. Інші значні поселення на Піщаній: Беш-Озек, Шаргайта, Барагаш, Іль’їнка (Республіка Алтай), Тоурак, Куяган, Красний Городок, Солоновка, Сичевка, Новотиришкіно, Точильне, Александровка, Кіровський, Ліневський, Заречний, Піщане. Низов’я Піщаної в передгір’ях Алтаю — зона інтенсивного рільництва.

Удовж усієї рівнинної частини Піщаної існують автодороги з твердим покриттям, які з’єднують її долину з долинами сусідніх річок: селами Петропавловським і Ануйським на Ануї, райцентрами Совєтське і Алтайське на Каменці. Удовж середньої течії Піщаної доріг немає; її верхова частина сполучається з рівнинною частиною краю через село Алтайське. Верхів’я Піщаної з’єднані автодорогою с Усть-Каном на Чариші, а також через Верх-Кукуя, Чергу і Камлак — з долиною Катуні на сході.

Відомий алтайський курорт Белокуріха знаходиться на правій притоці Піщаної тієї же назви в передгірній частині її басейну.

Природні пам’ятки

Попри свою назву на більшій частині своєї течії Піщана — мальовнича гірська річка, яка має популярність серед туристів, зокрема туристів-водників. Маршрут по Піщаній належить до 3-ї категорії складності, в основному через дуже складну ділянку ущелин у середній течії, яка має 5-ту категорію. Щороку навесні на річці проводяться краєві змагання з техніки водного туризму, які приваблюють велику кількість учасників і глядачів.

Урочище Щоки — пам’ятка природи крайового значення, яка розташована за 6,5 км від села Солоновка. Це відрізок річки довжиною 2,5 км безпосередньо перед її виходом на рівнину. Піщана тече тут у глибокій ущелині з вертикальними стінами, з великою кількістю порогів і перекатів.

Гирло Піщаної також має статус природної пам’ятки; в цих місцях багато заплавних озер і заток, в яких гніздяться водоплавні птахи.

Джерела

• Т. А. Акимова, Т. И. Злобина, О. Е. Полунина Достопримечательности Горного Алтая. — Барнаул: Пять плюс, 2008. — С. 26. — 232 с. — ISBN 978-5-9900731-8-0 (рос.)
• R-ArcticNET, дані виміряння стоку: Точильне (54 км від гирла) (англ.)

Ліві притоки Обі
→ → Катунь →	→ Піщана →	→ Ануй → →