Пірі-пірі
Пірі-пірі | |
---|---|
Походження | Америка |
Пірі-пірі у Вікісховищі |
Пекучість | |
---|---|
дуже пекучий 50000–175000 ОШС |
Пірі-пірі (Piri piri), часто вживається з написанням через дефіс або одним словом, також з варіантом написання peri peri або pili pili) — сорт червоного перцю (Capsicum frutescens) невеликих розмірів, відомий також як пташине око[en]. Росте в дикій природі і культивується промислово.
Як культурна рослина цей сорт розвинувся від перцю малагета[en] (батьківщина — Кариби) в південно-східній Африці і був поширений португальцями на їхніх індійських територіях Гуджарат та Гоа.
Мовою суахілі назва peri peri означає просто «перець перець», або «сильний перець» (повторення слова є його посиленням). У португальській мові теж інколи говорять і пишуть peri peri, особливо в Мозамбіку серед носіїв португальської мови. В англійській мові назва piri piri найчастіше вживається щодо соусів, виготовлених з цього виду перцю.
Кущі перцю пірі-пірі зазвичай дуже густі, висотою досягають 45–120 см, з листям 4–7 см довжиною і 1,3–1,5 см шириною. Плоди конічні затуплені, 2–3 см довжиною. Недозрілі плоди зелені, зрілі — яскраво-червоні або пурпурові. Деякі різновиди сорту «пташине око» досягають гостроти 175000 за шкалою Сковілла.
Як і всі чилі-перці, пірі-пірі походить з Американського континенту, але розповсюдився в дикій природі також в Африці, і у XXI столітті вирощується в промислових масштабах у Замбії, Уганді, Малаві, Зімбабве і Руанді.[1] Крім компоненту соусів і страв використовується також у фармацевтиці. Вирощування пірі-пірі є досить трудомістким.[1]
У Анголі, Намібії, Мозамбіку і Південній Африці широко застосовується соус на основі перцю пірі-пірі.[2] Його роблять з потовчених перців, цитрусової шкірки, цибулі, перцю[якого?], часнику, солі, лимонного соку, лаврового листя, паприки[якої?], пім'єнто, базиліку, орегано і тархуну.[3]
- ↑ а б Pepper Profile: African Birdseye. Fiery Foods and Barbecue SuperSite.
- ↑ Rowley Leigh, "A Fiery Challenge for Delicate Palates", The Financial Times, London, 25 September 2004, p. 6.
- ↑ Bender, David A., ред. (2009). piri-piri. A Dictionary of Food and Nutrition. Oxford University Press. Процитовано 24 лютого 2013.