Пізня перм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пізня перм, або лопінг (259.9–251.9 Ma) — остання епоха пермського періоду й остання епоха палеозою[1]. Лопінгу передував гвадалупська епоха, а за ним — ранній тріас.

Назва лопінг була введена Амадеєм Вільямом Грабау в 1931 році і походить від міста Лепін, Цзянсі в Китаї[2]. Пізня перм складається з двох етапів/віків: вучіапін і чангсінгій[3].

Лопінгіан закінчився періодом пермсько-тріасового вимирання.

Фауна

[ред. | ред. код]

Початок лопінгу супроводжувався глобальним регресом, падінням рівня моря. Одночасно відбулося масове вимирання, яке можна розглядати як першу фазу глобального вимирання в кінці пермського періоду. Цей переломний момент із його географічними та екологічними змінами створив можливість випромінювання в різних групах тварин, яке відбувалося швидко, але знову вимерло до кінця пермського періоду. Ці події призвели до виділення лопінгу як окремого розділу пермі. Прикладом такого випромінювання є еволюція Pareiasauridae, яка створила широкий спектр форм протягом двох мільйонів років. Вони зайняли екологічні ніші, що звільнилися після вимирання великих травоїдних родини казеєвих, що належать до пелікозаврів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. International Commission on Stratigraphy. Chart. Процитовано 10 липня 2018.
  2. Zhang, Shouxin (2009). Geological Formation Names of China (1866–2000). Beijing/Dordrecht: Higher Education Press/Springer. с. 681. ISBN 978-7-040-25475-4.
  3. Allaby, Michael (2015). A Dictionary of Geology and Earth Sciences (вид. 4th). Oxford University Press. doi:10.1093/acref/9780199653065.001.0001. ISBN 9780199653065.