Підземне будівництво
Підземне будівництво стосується будівництва об'єктів промислового, культурного, оборонного та комунального призначення, які створюються під землею в масивах гірських порід (тунелів, шахти та рудники, камери, підземні переходи, сховища тощо)[1] тощо. Підземним будівництвом також можуть вважатись елементи традиційного будівництва, які виконуються нижче поверхні.
Будівельні майданчики неандертальців у Франції датовані 174 000 р. до н. е., що набагато раніше, ніж найдавніші пам'ятки людей.[2] Людське підземне будівництво, ймовірно, почалося з доісторичних людей, що жили в печерах та хотіли розширити своє помешкання.[3] Призначення багатьох стародавніх підземних споруд залишається загадкою, наприклад, ердшталей, які зустрічаються по всій Європі.[4] Усі стародавні цивілізації практикували певну форму підземного будівництва, а деякі також практикували скельну (печерну) архітектуру. У ранніх міських центрах підземні простори служили місцями поховання, забезпечували захист від загарбників і застосовувались для ранніх форм комунального господарства.[3]
Перше відоме використання пороху в підземному будівництві відбулося у Франції в 1681 році. Винахід динаміту, парових і пневмодрилів у XVIII столітті зробив революцію в галузі. У XIX столітті були впроваджені інновації в технології щитового проходження тунелів, які зробили підземне будівництво в ґрунті безпечнішим. В міру урбанізації країн масштаби підземного міського будівництва значно зросли, оскільки розширення міст потребувало покращення каналізації, громадського водопостачання, метро та підземних комерційних споруд. Наприкінці XX-го і на початку XXI-го століття досягнення в галузі автоматизації та геотехніки дозволили збільшити амбіції та масштаби проектів підземного будівництва.[5][6]
Археологічні дослідження у великих містах часто також потребують використання методів підземного будівництва, оскільки розкопки необхідно проводити без порушення існуючих будівель на місці. Підземні музеї були створені для збереження історичних споруд в місці знаходження і без пошкодження часто історично важливих будівель, побудованих над знахідкою.[7][8] Археологічні пам'ятки також часто виявляють власне під час підземного будівництва.[9]
Підземне будівництво має ряд унікальних ризиків і проблем, але має й багато спільного з традиційним (наземним) будівництвом і видобуванням корисних копалин. Підземні будівельники часто працюють в умовах недостатнього освітлення, в небезпечних просторах і піддаються високому ризику впливу забруднень, пожеж та вибухів.
У США Управління з охорони праці (OSHA) вперше затвердило спеціальні правила щодо підземного будівництва в 1971 році. OSHA регулює підземне будівництво компаніями та федеральними агентствами, але не регулює діяльність підземного будівництва, пов'язану з видобуванням корисних копалин.[1]
Підземне будівництво є однією з найнебезпечніших галузей у світі, але з часом ситуація покращується — більшою мірою завдяки автоматизації найбільш небезпечних робіт та технологічних процесів.[10]
Тунелі є найпоширенішими штучними підземними спорудами. Їх споруджували різними засобами з доісторічних часів.[5]
Історично різноманітні фортифікаційні споруди були або підземними, або частково підземними (заглибленими). Сучасні підземні військові об'єкти (в першу чергу, призначені для протидії атаці з повітря) з'явилися під час Другої світової війни та відповідного довоєнного періоду. Протягом останніх років Другої світової війни нацистська Німеччина перевела значну частину своєї військової промисловості під землю. Нацисти використовували військовополонених і рабську працю для будівництва своїх підземних споруд, і велика кількість людей загинула під час будівництва.[11]
Холодна війна призвела до створення двох нових типів підземних структур: ядерні держави побудували шахтні ракетні пускові установки, а всі супердержави побудували захисні бункери для свого керівництва та зберігання критичних запасів (наприклад, комплекс NORAD у горі Шаєнн, Метро-2).[11]
- Гайко Г. , Білецький В. , Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
- ↑ а б Underground Construction (PDF). www.osha.gov. Occupational Health and Safety Administration. Процитовано 27 травня 2020.
- ↑ Neanderthals built complex underground structures 175,000 years ago. ABC News. Agence France-Presse. 25 травня 2016. Процитовано 4 листопада 2020.
- ↑ а б Brierley, Gary (25 серпня 2014). Tunneling: A Historical Perspective 0. tunnelingonline.com. Tunnel Business Magazine. Процитовано 27 травня 2020.
- ↑ Schulz, Matthias. Experts Baffled by Mysterious Underground Chambers. abcnews.go.com. ABC News.
- ↑ а б A HISTORY OF TUNNELING AND UNDERGROUND CONSTRUCTION AND THE FACTORS DRIVING CURRENT AND FUTURE DEMAND. mines.edu. Colorado School of Mines. 15 квітня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
- ↑ Think Deep: Planning, development and use of underground space in cities (PDF). isocarp.org. International Society of City and Regional Planners. Процитовано 27 травня 2020.
- ↑ Meuller, Tom (April 1997). Underground Rome. www.theatlantic.com. The Atlantic. Процитовано 4 листопада 2020.
- ↑ Rigg, Susannah. Mexico City's Secret Underground World. www.bbc.com. BBC. Процитовано 4 листопада 2020.
- ↑ Solly, Meilan. Construction on Rome's Newest Subway Line Is Revealing a Trove of Ancient Treasures. www.smithsonianmag.com. Smithsonian Magazine. Процитовано 4 листопада 2020.
- ↑ Fitzgerald, Jr., Joseph E. (1995). Safety in the Underground Construction and Operation of the Exploratory Studies Facility at Yucca Mountain. NAP. doi:10.17226/4897. ISBN 978-0-309-05243-6. Процитовано 8 серпня 2020.
- ↑ а б Richelson, Jeffrey T. U.S. Intelligence: Hiding of Military Assets by "Rogue Nations" and Other States a Major Security Challenge for 21st Century. gwu.edu. George Washington University. Процитовано 19 липня 2020.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підземне будівництво