Прорізна, 8

Прорізна, 8
50°26′55″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д.
Тип	будівля
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	архітектура модерну і сталінська архітектура
Архітектор	Осьмак Василь Олександрович і Масленков Ігор Леонідович
Будівництво	1907 — 1909, 1953

Будинок «Київметробуду» — адміністративна будівля управління будівництва київського метрополітену, розташована на Прорізній вулиці, 8. До комплексу споруд відносилась сусідня будівля № 6, в якій розміщувався клуб «Київметробуду».

Будівля після відновлення у 1953 році повністю змінила зовнішній вигляд й отримала риси радянського неокласицизму.

Історія ділянки

1874 року від Прорізної вулиці проклали Музичний провулок. У 1907—1909 роках тут, на ділянці № 3, за тогочасною нумерацією, спорудили будинок Голієвської  у стилі італійського неоренесансу. У ньому розмістили міський ломбард. Операційні приміщення і комори спроєктував архітектор Василь Осьмак.

У вересні 1941 року будівля ломбарду разом із сусіднім музичним училищем архітектора Йосипа Каракіса (1935 року) згоріла від пожежі, спричиненої підривом середмістя Києва радянськими диверсійними групами.

Відновлення і використання будівлі

У 1949 році в Києві було створено управління будівництва метрополітену «Київметробуд». Передбачалось розмістити управління на першому поверсі будинку працівників «Метробуду» на Московській (сучасна Князів Острозьких), 5/2. Водночас для нової установи розпочали відновлення зруйнованого ломбарду за проєктом Ігоря Масленкова. Коробку вигорілої зсередини споруди оздобили новим фасадом у стилі сталінського неокласицизму і пробили наскрізний проїзд на новопрокладену вулицю (тепер — вулиця Бориса Грінченка). Проїзд зроблений у вигляді тріумфальної арки із жіночими і чоловічими фігурами метробудівців на колонах, яка стала акцентом будівлі. Відновлювані роботи тривали впродовж 1952—1953 років. «Київметробуду» передали також сусідню будівлю № 6.

У 1960-х роках у клубі «Київметробуду» проводив репетиції і виступи самодіяльний Молодіжний естрадний ансамбль під керівництвом актора театру імені Лесі Українки Володимира Чеплевського. 1962 року до Києва завітав американський джазовий кларнетист Бенні Гудмен, коріння якого були з Білої Церкви. Партійне керівництво вирішило запросити його до клубу й показати майстерність гри молодіжного колективу. Джазмен на згадку про зустріч подарував музикантам кілька своїх оркестровок з автографом.

У 1979—1988 роках приміщення клубу орендував Молодіжний театр, який згодом переїхав на Прорізну, 17. Перший театральний сезон відкрили 26 квітня 1980 року лірико-драматичною п'єсою «З весною я до тебе повернусь!» Олексія Казанцева.

Архітектура

Будинок п'ятиповерховий. Декор цоколю імітований під рваний камінь. Другий і третій поверхи рустовані. Фасади прикрашені пілястрами на рівні четвертого — п'ятого поверхів.

Урочисто і монументально вирішено трипрогінний арковий проїзд. Арки з протилежних сторін будівлі фланковані колонами із жіночими і чоловічими фігурами метробудівців. Аттик з боку Прорізної вулиці оздоблений символікою метрополітену і датою «1952».

Фасад вцілілої частини колишнього ломбарду прикрашений кадуцеєм Гермеса (Меркурія).

Ілюстрації

• 
  Уціліла частина колишнього ломбарду з новою аркою
• 
  Фігури метробудівців над тріумфальною аркою
• 
  Символіка метрополітену

Джерела

• Я. Зорін. Молодіжний піднімає завісу // Вечірній Київ. — 1980. — 25 квітня.
• Сергій Кілессо. Будинок працівників «Метробуду» // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: М — С. — К. : «Українська енциклопедія» імені Миколи Бажана, 2003. — Т. 1, ч. 2. — С. 744.
• Олександр Макаренко (архітектор). Незвичайні будинки Києва. Будівля «Київметробуду» на Прорізній, 8 // The Insider. — 2015. — 24 лютого.
• Прорізна вулиця // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: М — С / П. Тронько та ін. — К. : «Українська енциклопедія» імені Миколи Бажана, 2003. — Т. 1, ч. 2.