Перейти до вмісту

Промінь (Луцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Промінь
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Тер. громада Боратинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07080030180084859
Основні дані
Населення 527
Площа 0,976 км²
Густота населення 539,96 осіб/км²
Поштовий індекс 45660
Телефонний код 380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°38′46″ пн. ш. 25°16′17″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
194 м
Водойми 3 ставки
Відстань до
обласного центру
5 км
Місцева влада
Карта
Промінь. Карта розташування: Україна
Промінь
Промінь
Промінь. Карта розташування: Волинська область
Промінь
Промінь
Мапа
Мапа

Про́мінь (колишні назви — Пулганів, Пілганів) — село в Україні, у Боратинській сільській громаді Луцького району Волинської області. Населення — 527 осіб.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 427 осіб, з яких 189 чоловіків та 238 жінок[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 520 осіб[2].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,05 %
російська 0,95 %

Пам'ятки археології

[ред. | ред. код]

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • випадково знайдений скарб античних монет;
  • за 0,5 км на південний захід від села, на схід від автошляху Луцьк — Боремель, на мисоподібному виступі лівого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив Стиру) висотою 10–12 м над рівнем заплави   поселення періоду XII—XIV століть площею до 1 га;
  • на південній околиці села, на лагідному схилі берега безіменного струмка висотою 5–6 м над рівнем заплави   поселення періоду XII—XIII століть площею до 1 га. Фрагменти гончарних горщиків підібрані з території присадибних ділянок;
  • у південній частині села, на території, прилеглій до клубу, на схилі лівого берега безіменного струмка висотою 12–14 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури періоду XII—XIII століть площею до 3 га;
  • на східній околиці села, на південний схід від церкви, на мисоподібному виступі лівого берега безіменного струмка висотою 10–12 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIV століть площею до 1 га;
  • за 0,5 км на схід від села і в цьому ж напрямку від церкви, за 0,3 км на схід від греблі ставу, на мисоподібному виступі лівого берега безіменного струмка висотою 8–10 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIV століть площею до 1 га;
  • за 1 км на південний схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега безіменного струмка висотою 10–12 м над рівнем заплави двошарове поселення черняхівської черняхівської культури і періоду XII—XIV століть площею близько 1 га. З території орного поля зібрані фрагменти гончарного посуду перших століть нашої ери і раннього середньовіччя;
  • за 0,5 км на південний схід від села, на захід від греблі ставу, на північ від водонапірної башти, на схилі лівого берега безіменного струмка висотою до 10 м над рівнем заплави   поселення періоду XII—XIII століть площею близько 1 га;
  • за 0,3 км на південь від села, за 0,4 км на південний захід від клубу, на напівовальному у плані мисоподібному виступі правого берега безіменного струмка висотою 10–12 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIII століть площею до 2 га. З території орного поля зібрані уламки ліпної кераміки та вироби з кременю;
  • на східній околиці села, за 0,5 км на схід від церкви, за 250 м на південний схід від автодороги Промінь–Коршевець, на північ від ставу, на території ділянки Д. М. Носика поселення лужицької культури, виявлене і обстежене експедицією Волинської ОАСУ під керівництвом О. Златогорського у 2008 році.

Пам'ятки архітектури

[ред. | ред. код]

Свято-Михайлівська церква. У храмі біля трьохсот років зберігається чудотворна ікона Пілганівської Матері Божої, яка створена 1754 року. У 2007 році ікона оновлена[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) — регіон, рік, Категорія населення, стать (1989 (12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) — регіон, рік (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Тамара Трофимчук. Обновилася ікона, що зцілює вже 300 років. Газета «Волинь», 12 серпня 2010

Література

[ред. | ред. код]
  • М. М. Кучинко, О. Є. Златогорський. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 237-239

Посилання

[ред. | ред. код]