Промінь (Луцький район)
| село Промінь | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Тер. громада | Боратинська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07080030180084859 |
| Основні дані | |
| Населення | 527 |
| Площа | 0,976 км² |
| Густота населення | 539,96 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45660 |
| Телефонний код | 380 332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°38′46″ пн. ш. 25°16′17″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
194 м |
| Водойми | 3 ставки |
| Відстань до обласного центру |
5 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Промінь | |
 Промінь | |
| Мапа | |
| |
Про́мінь (колишні назви — Пулганів, Пілганів) — село в Україні, у Боратинській сільській громаді Луцького району Волинської області. Населення — 527 осіб.
За переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 427 осіб, з яких 189 чоловіків та 238 жінок[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 520 осіб[2].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,05 % |
| російська | 0,95 % |
На території села відомі наступні пам'ятки археології:
- випадково знайдений скарб античних монет;
- за 0,5 км на південний захід від села, на схід від автошляху Луцьк — Боремель, на мисоподібному виступі лівого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив Стиру) висотою 10–12 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIV століть площею до 1 га;
- на південній околиці села, на лагідному схилі берега безіменного струмка висотою 5–6 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIII століть площею до 1 га. Фрагменти гончарних горщиків підібрані з території присадибних ділянок;
- у південній частині села, на території, прилеглій до клубу, на схилі лівого берега безіменного струмка висотою 12–14 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури періоду XII—XIII століть площею до 3 га;
- на східній околиці села, на південний схід від церкви, на мисоподібному виступі лівого берега безіменного струмка висотою 10–12 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIV століть площею до 1 га;
- за 0,5 км на схід від села і в цьому ж напрямку від церкви, за 0,3 км на схід від греблі ставу, на мисоподібному виступі лівого берега безіменного струмка висотою 8–10 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIV століть площею до 1 га;
- за 1 км на південний схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега безіменного струмка висотою 10–12 м над рівнем заплави двошарове поселення черняхівської черняхівської культури і періоду XII—XIV століть площею близько 1 га. З території орного поля зібрані фрагменти гончарного посуду перших століть нашої ери і раннього середньовіччя;
- за 0,5 км на південний схід від села, на захід від греблі ставу, на північ від водонапірної башти, на схилі лівого берега безіменного струмка висотою до 10 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIII століть площею близько 1 га;
- за 0,3 км на південь від села, за 0,4 км на південний захід від клубу, на напівовальному у плані мисоподібному виступі правого берега безіменного струмка висотою 10–12 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIII століть площею до 2 га. З території орного поля зібрані уламки ліпної кераміки та вироби з кременю;
- на східній околиці села, за 0,5 км на схід від церкви, за 250 м на південний схід від автодороги Промінь–Коршевець, на північ від ставу, на території ділянки Д. М. Носика поселення лужицької культури, виявлене і обстежене експедицією Волинської ОАСУ під керівництвом О. Златогорського у 2008 році.
Свято-Михайлівська церква. У храмі біля трьохсот років зберігається чудотворна ікона Пілганівської Матері Божої, яка створена 1754 року. У 2007 році ікона оновлена[4].
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) — регіон, рік, Категорія населення, стать (1989 (12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) — регіон, рік (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Тамара Трофимчук. Обновилася ікона, що зцілює вже 300 років. Газета «Волинь», 12 серпня 2010
- М. М. Кучинко, О. Є. Златогорський. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 237-239
 Населені пункти Луцького району | |
|---|---|
| Смт | |
| Села | Антонівка • Баїв • Баківці • Барвінок • Білосток • Боголюби • Богушівка • Боратин • Ботин • Брище • Буків • Буяни • Великий Омеляник • Вербаїв • Верхи • Верхівка • Веселе • Вигуричі • Вікторяни • Воротнів • Воютин • Всеволодівка • Гаразджа • Гать • Гірка Полонка • Голишів • Горзвин • Городище (Боратинська сільська громада) • Городище (Городищенська сільська рада) • Городок • Григоровичі • Дубичанське • Заболотці • Забороль • Зміїнець • Княгининок • Коршів • Коршовець • Кошів • Крупа • Лаврів • Липини • Лище • Лучиці • Мартинівка • Милушин • Милуші • Михайлівка • Моташівка • Мстишин • Несвіч • Новокотів • Новостав • Одеради • Оздів • Озеряни • Олександрівка • Охотин • Підгайці • Піддубці • Полонка • Промінь • Радомишль • Ратнів • Рованці • Романів • Романівка • Садів • Сарнівка • Сирники • Смолигів • Струмівка • Суховоля • Сьомаки • Тарасове • Тертки • Усичі • Усичівські Будки • Хорохорин • Цеперів • Чаруків • Чорний Ліс • Шепель |
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |