Притча про милосердного царя
При́тча про тала́нти або при́тча про царя́ і позикода́вця — це притча у якій розповідається про людину яка заборгувала царю 10 000 талантів. Але цар простив борг цій людині. І коли цій самій людині друг заборгував 100 динаріїв то вона не простила йому. Тому ця притча навчає нас, що кожен, хто буває злим до ближніх своїх за якісь їхні провини і не бажає прощати їм, той не заслуговує (негідний) помилування від Бога. Ця притча є у Біблії у Євангелії Лк. 17:3-4Мт. 18:21–35
Євангеліє | Цитата | |||
---|---|---|---|---|
Від Луки (Лк. 17:3-4) |
| |||
Від Матвія (Мт. 18:21–35) |
|
Під час однієї бесіди Ісуса Христа апостол Петро підійшов до Нього і запитав: «Господи, скільки разів прощати брату моєму[1], який згрішить проти мене[2]? Чи до семи разів?»
Ісус Христос відповів йому: «Не кажу тобі — до семи, але до сімдесяти разів по сім» (Тобто дуже багато разів прощати.)
Щоб краще пояснити це, Ісус Христос розповів притчу про чоловіка, який заборгував царю десять тисяч талантів. Але він не мав чим сплатити борг. Коли його привели до царя, то цар наказав продати його, і дружину його та дітей, і все майно, яке він мав і таким чином віддати борг. Тоді боржник упав на коліна перед царем і став благати його: «Господарю, потерпи мені (ще трохи), і все тобі віддам». Тоді цар змилосердився над ним, простив йому увесь борг і відпустив його. Той самий чоловік, вийшовши від царя, побачив одного із своїх друзів, який позичив у нього сто денаріїв[3]. Він схопив його і почав душити та казати: «Віддай мені, що винен!». Товариш його упав на коліна перед ним почав благати і казати: «Потерпи мені (ще трохи), і все віддам тобі». Але чоловік цей не захотів чекати, а пішов і посадив його у в'язницю, аж поки не поверне боргу.
Коли цар довідався від товаришів потерпілого про жорстокість цього чоловіка який ще від недавно був винен йому десять тисяч а сам не простив своєму другу 100 денаріїв, то покликав його до себе і сказав: «Ти, негідний рабе! Я простив тобі весь твій борг, бо ти благав мене! То хіба ти не мусив так само виявити милосердя до свого співбрата, як я це зробив?[4]» І цар розгнівався та віддав його мучителям (людям, які карали злочинців), доки не поверне свій несплачений борг.
Закінчивши притчу, Ісус Христос сказав: «Так і Отець мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його».
У цій притчі під царем' слід розуміти Бога. Під людиною, яка так багато заборгувала цареві, слід розуміти нас, людей. Під боргом — гріхи наші. Під товаришем боржника слід розуміти тих людей, які в чомусь винні перед нами (наших боржників).
- Прот. Серафим Слобідський. «Закон Божий» (Підручник для сім'ї та школи). — 3. — Київ : УПЦ КП, 2004. — С. 263. — 50000 прим. — ISBN 966-7567-11-7.