Перейти до вмісту

Природоохоронні території Казахстану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Природоохоронні території Казахстану або природні території Казахстану, що перебувають під особливою охороною — територія Казахстану, що перебуває під особливою охороною. Законодавство з цього питання — це багато документів, але основний з них — Закон «Про природні території, що особливо охороняються». Він діє уже в третій редакції, але, судячи з усього, буде й четверта[джерело?]. На сьогоднішній день в Казахстані 113 республіканських природоохоронних територій різного типу. У їх числі й так звані «міські» — 5 ботанічних садів та 3 зоопарки. Реальна охорона природи ведеться в 9 заповідниках, 7 національних парках та 2 природних резерваціях. До того ж природоохоронні території Казахстану належать до різних відомств: Комітету мисливського та лісового господарства Міністерства сільського господарства, ботанічні сади належать до Міністерства освіти та науки, зоопарки — до Міністерства культури, інформації та суспільної згоди. Заповідні зони (крім Північно-Каспійської) — в оперативному управлінні «Мисливзоопрому». Національний парк «Бурабай» Акмолинської області належить Управлінню справами Президента.

Пік Талгар в Алматинському заповіднику

Заповідники Казахстану

[ред. | ред. код]

Заповідник — природоохоронна територія, що передбачає збереження в незмінному вигляді екосистем та видів, що їх населяють. На території їх не допускається господарська діяльність. У 1926 р. в Казахстані створили перший заповідник — «Аксу-Джабагли». Зараз їх дев'ять:

У заповідних зон Казахстану є багато проблем. Зокрема, це величезне недофінансування. На охорону одного гектара території Устюртського заповідника виділяють $ 0,24, в Кургальджинському — $ 0,27. Середня заробітна платня співробітників цих заповідників — від 10 000 до 14 000 тенге на місяць ($ 68—95). Не вистачає техніки пожежегасіння та зв'язку. На одного охоронця випадає від 4 тисяч га в Західно-Алтайському заповіднику до 15,2 тисяч га в Кургальджинському. Деякі заповідники розвивають туризм в своїх буферних зонах, але найуспішніші тут Аксу-Джабаглинський та Кургальджинський заповідники, яким допомагають закордонні організації.

Каркаралинський національний парк

Національні парки Казахстану

[ред. | ред. код]

Національні парки — природоохоронні території, призначення яких — зберігати унікальні куточки дикої природи з забезпеченням людям можливості милуватися ними. Перший національний парк виник лише 1986 року. Зараз у Казахстані 7 національних парків:

У них є свої проблеми, зокрема, некоректне використання буферної зони для будівництва об'єктів культурно-побутового призначення та самозахоплення земель і випасання худоби.

Природні резервації

[ред. | ред. код]

У 2003 р. в Казахстані створили дві природні резервації: «Єртіс-ормани» та «Арка-Ормани». Основна їх мета — збереження унікальних стрічкових борів Приіртишшя.

Заповідні зони Казахстану

[ред. | ред. код]

Найстаріша заповідна зона Північний Каспій була створена 1976 р., але її «Спеціальні екологічні умови» уряд затвердив лише 1999 р. Дуже довго її хотіли ліквідувати ресурсовидобувні компанії.

Жусандалинська, Кенлерлі-Каясанська та Карактауська-Ариська були створені спеціально для охорони одного з видів дроф та організації «валютного» полювання для них для арабських шейхів. Така охорона природи взагалі дуже сумнівна.

Заказники

[ред. | ред. код]

Створюються для охорони територій та ландшафтів без вилучення земель з виробничого обороту, лише з регламентації господарської діяльності на них. Всього в Казахстані 57 таких територій, з яких 36 (63 %) — зоологічні, 13 або 23 % — ботанічні, 7 або 12 % — комплексні. Один заказник — ботаніко-геологічний. Охорона природи тут відбувається епізодично, рейдами охоронців та єгерів.

Ботанічні сади

[ред. | ред. код]

Вони є філіями Інституту ботаніки та фітоінтродукції Міністерства освіти та науки. Тут виникла законодавча колізія, бо вони повинні мати статус юридичних осіб, який втратили із входженням до складу цього Інституту. Всього їх п'ять:

  • Головний (Алма-Ата),
  • Алтайський (Ріддер),
  • Джезказганський (Карагандинська обл.),
  • Ілійський (Алма-Атинська обл.),
  • Мангишлакський (Актау).

Карагандинський ботанічний сад передали Інституту фітохімії і він фактично припинив існування.

Зоопарки

[ред. | ред. код]

Усього в Казахстані три зоопарки:

  • Алматинський,
  • Карагандинський,
  • Чикментський.

Ситуація Чикментського зоопарку — критична його треба або терміново рятувати, або ліквідовувати.

Пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Їх площа звичайно не перевищує кілька га. Але щодо цих природоохоронних територій важливі саме його значення та унікальність до природи. У Казахстані їх 26. Це — окремі унікальні сопки, водойма з реліктовими рослинами, «співаючі бархани» тощо.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Природоохоронні території Казахстану на «Центрі охорони дикої природи» [Архівовано 15 травня 2007 у Wayback Machine.]
  • Список природоохоронних територій Казахстану, постанова Уряду Республіки Казахстан від 10 листопада 2006 року
  • В. Громов. Аналитический обзор законодательства стран Центральной Азии в области особо охраняемых природных территорий. Всесвітній фонд дикої природи. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 22.11.2017. (рос.)
  • Окружающая среда в странах Содружества Независимых Государств 2012 (PDF). Межгосударственный статистический комитет Содружества Независимых Государств. 2013. Архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2018. Процитовано 23.11.2017. (рос.)