Почесний знак «За вірну службу»

Почесний знак «За вірну службу» (нім. Treudienst-Ehrenzeichen) — нагорода Третього Рейху для відзначення працівників цивільних служб за тривалу і вірну службу.

Історія

Нагороду створено 30 січня 1938 року Адольфом Гітлером з нагоди п'ятої річниці його приходу до влади.

Точна кількість нагороджених невідома, оскільки знак був масовою нагородою. Вважається, що було більше 100 тис. нагороджених.

Умови нагородження

Право на отримання знаку мали державні службовці будь-якого рівня (місцевого, регіонального чи національного), які пропрацювали на своїй роботі 25, 40 чи 50 років.

Всього нагорода мала 4 варіанти:

Знак 2-го ступеня — за 25 років служби.
Знак 1-го ступеня — за 40 років служби
Знак 1-го ступеня з золотим дубовим листям і номером 50 на стрічці — за 50 років служби. Ступінь додали 12 серпня 1944 року, доповнення до указу почало діяти з 19 вересня 1944 року.
Спеціальна ступінь — за 50 років служби для робітників приватних підприємств.

Опис

Знак являв собою тевтонський хрест (розмір — 41×41 мм) з вінком із дубового листя, посередині — квадрат із чорною емалевою свастикою. На зворотньому боці квадрата — напис Für treue Dienste (укр. За вірну службу).

Знак 2-го ступеня виготовлявся із срібла.

Знак 1-го ступеня за 40 років служби виготовлявся із золота.

Знак 1-го ступеня за 50 років служби мав срібний грест і золотий вінок. На верхньому промені хреста — золоте число 50.

Знак особливого ступеня аналогічний знаку 1-го ступеня з золотим дубовим листям, єдина різниця — напис на зворотньому боці Für treue Arbeit (укр. За вірну працю).

Знак носили на блакитній стрічці, ширина — 35 мм.

Сучасний статус

Відповідно до закону Німеччини про порядок нагородження орденами та про порядок носіння від 26 липня 1957 року (нім. Gesetz uber Titel, Orden und Ehrenzeichen) носіння знаку дозволяється у денацифікованому вигляді — замість свастики зображене відповідне число (25, 40 чи 50).

Відомі нагороджені

Нагороджені знаком 1-го ступеня^[1]


Ім'я	Посада/звання	Дата нагородження	Примітки
Пауль Фюрст	Співробітник поштової служби Еберсвальде.	Знак 2-го класу — 14 червня 1939 Знак 1-го класу — 21 серпня 1940
Ганс Гау	Головний інспектор юстиції.	20 жовтня 1938
Густав Керль	Головний інспектор поштової служби Касселя.	9 січня 1939	Інші нагороди: Почесний хрест ветерана війни (8 січня 1935)
Йозеф Пльоттке	Санітар.	29 лютого 1940
Курт Шрайбер	Генерал-лейтенант, співробітник протиповітряної оборони.	1942
Теодор Вайсс	Інспектор Імперської залізниці.	26 вересня 1938	Інші нагороди: Медаль «За будівництво оборонних укріплень» (8 серпня 1940) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу (30 січня 1944)

Нагороджені знаком 2-го ступеня^[2]


Ім'я	Посада/звання	Дата нагородження	Примітки
Вільгельм Аренс	Заступник майстра.	30 грудня 1941
Вільгельм Брук	Вчитель.	20 жовтня 1938
Карл Дат	Інспектор поштової служби.	26 червня 1942	Нагороджений Отто Майснером.
Йоганнес Еркман	Головний пожежник пожежної служби Брауншвейга.	13 листопада 1939	Інші нагороди: Почесний хрест ветерана війни (17 січня 1935) Почесний знак «За пожежну службу» 2-го ступеня (16 грудня 1939)
Еміль Фрей	Майор вермахту, пожежник.		Нагороджений за вірну службу в пожежній частині. Інші нагороди: Почесний хрест ветерана війни
Фрідріх Ґефекке	.Залізничник з Гольтенсена.	9 травня 1939
Удо Ґрушвіц	Високопоставлений чиновник, майор вермахту.	9 травня 1939	Інші нагороди: Залізний хрест 2-го класу (19 червня 1940) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1944)
Губерт Германс	Фельдфебель вермахту.		Інші нагороди: Почесний хрест ветерана війни Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (14 липня 1942) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1944)
Фріц Кун	Вчитель, гауптман (капітан) резерву (6 вересня 1939).	1 вересня 1939	Інші нагороди: Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (23 січня 1935) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (27 вересня 1939) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (20 квітня 1943) 1-го класу з мечами (25 квітня 1945)
Ганс Генріх Ламмерс	Суддя, рейхсміністр без портфеля, обергруппенфюрер СС.	6 липня 1939
Еміль Могінґ	Технічний секретар Імперської залізниці.	4 квітня 1939
Карл Ріхтер	Залізничник.	9 січня 1939	Інші нагороди: Почесний хрест ветерана війни (4 січня 1935) Медаль За вислугу років в НСДАП в броні і сріблі (15 років) (30 січня 1939) — отримав 2 медалі одночасно.
Ганс Рідль	Обер-лейтенант резерву.	25 квітня 1941
Едуард Штеммерман	Оберст (полковник) поліції.	23 липня 1938
Карл Уде-Емден	Резервний машиніст локомотива з Гамбурга.	25 листопада 1938

Галерея

Знак 2-го ступеня.
Знак 1-го ступеня в нагородній коробці.
Нагородна коробка для знаку 1-го ступеня.
Нагородний сертифікат знаку 1-го ступеня, врученого спіробітнику пошти.

Примітки

↑ Treue Dienst Ehrenzeichen 1.Stufe 40 Jahre - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Процитовано 4 жовтня 2018.
↑ Treue Dienst Ehrenzeichen 2.Stufe 25 Jahre - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Процитовано 4 жовтня 2018.

Джерела

Waldemar von Hessenthal, Georg Schreiber: Die tragbaren Ehrenzeichen des Deutschen Reiches. Dietrich, Berlin 1940.
Jörg Nimmergut, Klaus H. Feder, Heiko von der Heyde: Deutsche Orden und Ehrenzeichen. 6. Auflage. Battenberg, Regenstauf 2006, ISBN 3-86646-002-3.
Указ фюрера про заснування знаку від 30 січня 1938 року.

[1] Treue Dienst Ehrenzeichen 1.Stufe 40 Jahre - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Процитовано 4 жовтня 2018.

[2] Treue Dienst Ehrenzeichen 2.Stufe 25 Jahre - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Процитовано 4 жовтня 2018.

[1]

[2]