15 вер. Очільник японського дослідницького центру RIKEN[en] повідомив про початок робіт зі створення хімічного елемента 119 — Унуненнію. Для його отримання науковці проводитимуть бомбардування кюрієвої мішені йонами Ванадію.[3]
5 вер. Місія марсоходу «Curiosity» вперше виявила на поверхні Марсу наявність Бору. На думку вчених Бор у формі боратів міг слугувати стабілізатором для утворення ключового компонента РНК — рибози, а отже його відкриття підкріплює теорії про існування життя на Марсі.[4]
13 лип. Європейським дослідникам вдалося синтезувати декацен — ацен із десяти лінійно конденсованих бензенових кілець. Самя ця сполука нині є найдовшим аценом, а попереднім «рекордсменом» був гептацен (7), отриманий у березні цього року.[5]
13 лип. Науковці Інституту ядерної фізики ім. Макса Планка і японського центру RIKEN[en] здійснили найточніше на сьогоднішній момент вимірювання маси протона. Для обчислень вони використали спеціальну систему пасток Пеннінга та отримали значення 1,007276466583(15)(29) а.о.м., що на три порядки точніше за попередні вимірювання.[6]
7 лип. У Бангкоку розпочалася 49-та Міжнародна хімічна олімпіада, в якій бере участь збірна команда України у складі 4 чоловік. В рамках конкурсу учасники складатимуть 9 та 11 липня екзамени з практичної та теоретичної частин відповідно.
5 лип. Науковці Університету штату Мічиган встановили механізм лазерного отримання іонів H3[en] — частинок, що мають важливе значення у перебігу хімічних процесів у міжзоряному середовищі. Згідно отриманих для протонованої молекули метанолу CH3OH2 результатів першопочатково відбувається відщеплення від метильної групи двох атомів Гідрогену, що утврюють молекулу водню, яка потім відщеплює додатковий протон.[7]
26 червня. Науковці Стокгольмського університету за допомогою методу рентгенівської спектроскопії виявили, що за низьких температур, близьких до точки замерзання, рідка вода перебуває у двох фазах, із низькою та високою густиною, які тверднуть до льоду із низькою та високою густиною відповідно.[2]
12 червня. Хіміки з університету UNSW встановили, що білки цитохром c і міоглобін внаслідок електроспрей-іонізації здатні утворювати висококатіонні сполуки й набувати заряди 23 та 30 відповідно. За підрахунками вчених ці сполуки є найсильнішими нині кислотами — вони можуть протонувати навіть інертні речовини на кшталт аргону чи азоту.[3]
8 червня. Науковці Байройтського університету розгадали загадку одночасного виявлення у метеоритах мінералів кристобаліту і сейфертиту[en], різновидів кварцу SiO2, утворення яких вимагає надто різних умов. Кристобаліт зворотньо перетворюється у сейфертит за тиску понад 83 ГПа, однак, як виявилося, при нерівномірному стисненні, приміром, при ударі метеориту, він деформується у структуру, близьку до сейфертиту.[5]
31 травня. Дослідники Університетського коледжу Лондона створили ланцюжок із молекул P4білого фосфору, помістивши їх у вуглецеву нанотрубку. Очікується, що в такий спосіб науковці зможуть краще дослідити властивості цієї вкрай нестійкої алотропної видозміни фосфору. Зокрема, вже вдалося відстежити перехід білого фосфору у червоний, тому ланцюжкова форма дістала позначення «рожевий фосфор».[11]
26 травня. Дослідження історичних манускриптів виявили, що італійський фізіолог і відкривач ртутного термометруСанторіо Санторіо[ru] (1561—1636) ще у 1603 році висловив думку, що матерія складається з невидимих частинок — «корпускул», тобто на двадцять років раніше за аналогічне припущення, зроблене Галілео Галілеєм.[12]
25 травня. Хіміки Гісенського університету виявили, що синтезований ними три(3,5-ди-трет-бутилфеніл)метан у кристалічній формі має найкоротший із нині відомих міжмолекулярних зв'язків C-H···H-C — лише 1,566 Å (тоді як типові значення перевищують 1,6 Å). Це явище може пояснюватися великою поляризованістю трет-бутильних груп, які створюють сильну лондонівську взаємодію.[13]
11 квітня. Американські вчені стабілізували у розчині за помірних умов іон Берклію(IV). На даний момент цей іон є найважчим серед іонів зі ступенем окиснення 4. Для стабілізації частинки науковці зв'язали її у комплекс із сидерофорами.[18]
31 березня. Дослідники з Університету Колорадо, аналізуючи дані з супутника MAVEN, виявили, що атмосфера Марса багата на ізотоп Аргону38Ar, але бідна на 36Ar. Розрахунки показали, що разом із 36Ar Марс міг втратити за останні 4 млрд роки близько 66% своєї атмосфери.[19]
27 лютого. Дослідники з MIT сконструювали автоматизований апарат для синтезу пептидів із заданою послідовністю амінокислот. Їхня розробка здатна поєднувати до 60 амінокислотних залишків, витрачаючи на додавання кожної «ланки» близько 37 секунд.[27]
16 лютого. Британські науковці з Університету Единбурга синтезували перші комплекси зі зв'язком Уран—Родій. Неочікуваним виявився факт, що довжина такого зв'язку є найменшою серед усіх зв'язків Урану з іншими металами, але сам зв'язок є порівняно слабким.[29]
13 лютого. Наукова група Артема Оганова зі Сколтеху передбачила існування надтвердих нітридів із «некласичними» формулами: HfN10, ZrN10 та CrN4. За підрахунками дослідників отримання таких сполук може бути здійснене за відносно невеликого тиску.[30]
6 лютого. Американські науковці створили першу сполуку Гелію — Na2He. Її утворення стало можливим за тиску понад 113 ГПа. Речовина має будову електриду: атоми Гелію у ґратці розташовані дуже щільно, тому їхні електрони локалізовані між двома комірками ґратки і виступають аніонами для атомів Натрію.[31]
16 січня. Вчені з КНУ ім. Шевченка синтезували перший комплекс Феруму(IV), що є стійким до дії води та повітря. Відомі до цього часу сполуки Феруму в його вищих ступенях окиснення ( 4, 5, 6) були нестійкими.[34]
16 січня. Науковці відкрили явище зміни хіральності в асиметричних каталітичних реакціях в залежності від температури. Так, пониження температури від 0 до -44 °C у досліджуваній реакції призводило до утворення протилежного енантіомера із великим енантіомерним надлишком.[35]
13 грудня. Місія марсоходу «К'юріосіті» вперше виявила на Марсі присутність Бору. Причому він був зафіксований у глинистих покладах, аналогічних до тих, що на Землі знаходяться в районах ґрунтових вод.[3]
30 листопада. IUPAC офіційно затвердив нові назви для елементів 113, 115, 117 і 118 — Ніхоній, Московій, Теннессин й Оганесон відповідно. Вони замінили систематичні назви Унунтрій, Унунпентій, Унунсептій та Унуноктій.[8]
18 листопада. Міжнародна група хіміків здійснила синтез батрахотоксину — отрути земноводних родини Дереволазових — а також його дзеркального ізомера. Це відкриття дасть змогу на прикладі батрахотоксину краще дослідити хвороби, пов'язані із діяльністю натрієвих каналів.[11]
14 листопада. Науковці з університету Нанта за допомогою квантовомеханічних розрахунків припустили можливість існування у розчині (у вузькому діапазоні концентрацій) тригалогенідного іона IAtBr-.[12]
26 жовтня. Американські науковці створили першу сполуку зі зв'язком Fe—Bi. Отримання цього матеріалу, стехіометричний склад якого відповідає формулі FeBi2, стало можливим лише за наджорстких умов — при температурі 1500 °C і тиску 30 ГПа.[15]
11 жовтня. Німецькі дослідники синтезували нового представника у ряді фероценів — циклопентадієнільний комплекс [Cp2Fe]2 . Ферум у цій сполуці має ступінь окиснення 4, чим вирізняється від своїх типових сполук із значеннями СО 2 і 3.[17]
29 вересня. Хіміки з Мюнхенського технічного університету створили першу неорганічну речовину, що має подвійноспіральну будову (подібну до ДНК) — SnIP. Одна спіраль є ланцюжком іонів SnI, а інша — P-. Отримана речовина виявляє напівпровідникові властивості, а також може згинатися без пошкоджень, що робить її потенційним матеріалом для гнучких сонячних панелей.[19]
28 вересня. Японські науковці вперше ізолювали похідну бісмабензену — аналога бензену, що містить у ядрі атом Бісмуту. І хоч бісмабензен був синтезований ще у 1972 році, він не міг бути виділений через високу реактивність. Нині ця сполука є першою, що містить у ядрі елемент 6 періоду.[20]
22 вересня. Ряд графеноподібних 2D матеріалів поповнився новим представником: іспанські науковці синтезували антимонен — гексагональну, подібну до графіту структуру з атомів Sb. Новосинтезований матеріал є стійким до дії повітря і води та має потенціал для оптоелектронного застосування.[22]
16 вересня. Американські науковці виявили, що вміст різних ізотопівКалію у місячному ґрунті відрізняється від земного. А оскільки утворення важких ізотопів можливе тільки у високоенергетичних процесах, вчені припустили, що ця розбіжність може підтвердити гіпотезу про утворення Місяця в результаті зіткнення молодої Землі і планети Тейя.[25]
9 вересня. Міжнародна група науковців створила найбільші нині нанокластери зі срібла, що утворені 136-ма й 374-ма атомами. Стабілізовані тіольними групами кластери мають форму діаманту та розмір близько 2—3 нанометрів.[27]
26 серпня. Американськими вченими було вперше досліджено хімічні властивості радіоактивного Берклію у формі сполук 249Bk(III). Як показали дані, електронна структура Берклію подібна до актиноїдуКюрію, однак координаційні властивості близькі до Каліфорнію. Також, на відміну від свого лантаноїдного аналогу Тербію, Берклій демонструє ковалентний характер зв'язку.[32]
25 серпня. Дослідники з MIT винайшли новий спосіб отримання деяких металів. В їхньому досліді сурму з чистотою 99,9% було отримано при електролізісульфіду сурми Sb2S3, що є провідником. Перевагою методу є утворення газу сірки, а не її оксиду SO2 (забрудника атмосфери). За цим методом можна отримувати й аналогічні метали — мідь і нікель.[34]
24 серпня. Науковці університету Каліфорнії (Ріверсайд) представили каталізатор на основі золота, що здатен каталізувати реакцію окиснення оксиду CO за температури -150 °C. На думку вчених така розробка може знайти застосування при дослідженні інших планет в умовах низьких температур.[35]
15 серпня. Хімікам з Академії наук Чехії вдалося сповільнити хід реакції натрію із водою (яка протікає дуже енергійно, із вибухом) — шляхом додавання незначних кількостей гексанолу і створення аргонової атмосфери. Вони, зокрема, спостерігали стадію забарвлення металу у синій колір, що пояснюється утворенням сольватованих електронів.[39]
11 серпня. Науковці з Канади і Франції виявили, що молекули жирних кислот, перебуваючи у поверхневому шарі води під дією УФ випромінюванняСонця, можуть брати участь в утворенні інших органічних сполук, чого не спостерігається за звичайних умов. Такі процеси можуть розглядатися як окремий вид фотолізу.[40]
8 серпня. Дослідники з університету Пердью розробили метод надшвидкого хімічного синтезу у мікрокількостях. В їхньому досліді взаємодія, що проводилася в масштабі левітуючих крапель, створених ефектом Ляйденфроста, протікала у тисячу разів швидше. На думку розробників подальша розробка методу дозволить пришвидшити реакції у мільйон разів.[42]
1 серпня. Американські дослідники, використуваючи нанокристалиалмазу, досягли рекордного значення для тиску — 1 терапаскаль (що у 10 мільйонів разів більше за атмосферний тиск). Оскільки багато речовин за високого тиску різко змінюють свої властивості, це відкриття дозволить створювати принципово нові матеріали.[47]
20 липня. Міжнародна група дослідників, працюючи над створенням сполук з якомога більшої кількості різних елементів, синтезувала ациклічну сполуку, що містить унікальний фрагмент з пніктогенів -Sb-N-As=P-.[49]
19 липня. Австралійські хіміки синтезували у газовій фазі частинку, що на даний момент є найсильнішою основою: значення протонної спорідненості для отриманого аніону орто-діетинілбензену C6H5(C≡C)22- становить 1843 кДж/моль. До цього найсильнішою основою вважався отриманий у 2008 році аніон LiO-.[50]
18 липня. Вчені з Китаю розробили модифікований поліакриламідний матеріал, що здатен змінювати свою форму, а також «зцілюватися» у певному хімічному середовищі. Зокрема, після надання йому довільної форми у розчині CaCl2 полімер може повертаться до вихідної форми, а згодом і назад до вигнутої в залежності від pH розчину.[51]
13 липня. Китайські дослідники створили пористий полімерний матеріал на основі тіофену, що здатен ефективно поглинати йод — він абсорбує його у кількості до 345% від власної маси. Цей винахід може стати важливим, наприклад, у боротьбі з масовими викидами йоду на ядерних об'єктах.[52]
13 липня. Хіміки Мюнхенського технічного університету створили нового представника у ряді поліметалевих аніонів (аніонів Цинтля) — частинку closo-[Ge10]2−. Цей аніон із симетрією D4d виділили у складі темно-рожевих кристалів [Rb(222-crypt)]2[Ge10](en)1,5.[53]
11 липня. Науковці Саутгемптонського університету вперше ізолювали окрему молекулу HF, помістивши її всередину фулерену C60. А оскільки HF зазвичай перебуває у димерній формі, ізолювання окремої молекули може дозволити краще дослідити її властивості.[54]
7 липня. Вчені змоделювали поведінку води при охолодженні і пояснили максимальне значення її густини при 4 °C. Виявилося, при охолодженні утворена водневими зв'язками ґратка з молекул H2O стискається разом із певною кількість вільних молекул і збільшує густину. При температурі 4 °C сили відштовхування захоплених молекул починають переважати сили стискання і ті вивільняються, зменшуючи густину.[55]
6 липня. Європейські дослідники виявили здатність деяких сполук до таутомерії під дією механічного впливу. В їхньому досліді порфіцен, структурний ізомер порфірину, утворив свій таутомер шляхом переходу пари атомів H від одних атомів N до інших по водневих зв'язках.de>[56]
4 липня. Хіміки з Гарвардського університету розробили метод каталітичного 1,1-дифлуорування алкенів, який дає змогу в результатів перегрупування отримувати дифлуорометильну групу, котра завдяки своїм ліпофільним властивостям застосовується у створенні ліків.[58]
28 червня. Британські дослідники за допомогою експериментального методу виявили у танзанійській частині Східно-Африканському рифту значні поклади гелію, ймовірно вулканічної природи. Їхня кількість оцінюється у 1,5 мільярди м. куб., що у сім разів перевищує річне споживання по всьому світі.[2]
15 червня. У найближчому до Земліпротопланетному диску зорі TW Гідри астрономи виявили сліди метанолу. На думку науковців це відкриття дозволить їм простежити за ймовірним утворенням біогенних сполук на стадії абіогенезу.[8]
13 червня. Дослідники з університету Міннесоти на основі теорії функціоналу густини спрогнозували існування ступеня окиснення 10 — у формі аніона PtO42 . За своєю структурою аніон подібний до нещодавно синтезованої частинки IrO4, яка мала найбільше до цього дня значення ступеня окиснення — 9.[9]
8 червня. IUPAC анонсувала пропоновані назви для хімічних елементів на заміну тимчасовим: ніхоній, Hh (113, від самоназви ЯпоніїНіхон), московій, Mc (115, на честь Московської області, де розташовано центр «Дубна»), теннесс, Ts (117, на честь штату Теннессі) й оганессон, Og (118, на честь російського фізика Ю. Оганесяна).[12]
7 червня. Дослідники університету Західного Мічигану виявили несподівано сильне відштовхування π-зв'язків у кон'югованих системах. Їхнє відштовхування виявилося навіть сильнішим за відштовхування сусідніх σ-зв'язків. Спираючись на це відкриття стає можливим пояснення розбіжностей між теоретичними й експериментальними моделями молекул.[13]
31 травня. Науковці змогли отримати чіткі зображення кристалографічного розташування атомів Гідрогену у простих молекулах. Для цього вони застосовували метод нейтронної дифракції, що дозволяє зафіксувати одноелектронні атоми, на відміну від більш поширеної дифракції рентгенівських променів.[17]
13 травня. Швейцарські фізики вперше виміряли сили Ван дер Ваальса. Для цього вони за допомогою атомного силового мікроскопа вимірювали взаємодію із закріпленими атомами Ксенону. Як і очікувалося, взаємодії виявилися дуже слабкими, із великою залежністю від відстані, але в деяких випадках вони були у кілька разів сильнішими за прогнозовані значення.[22]
12 травня. Міжнародна група науковців виявила, що повністю цис-ізомерний гексафлуороциклогексан, який нині є найбільш полярноюаліфатичною сполукою, може зв'язувати не тільки катіони (атомами Флуору, подібно до краун-етерів), а й аніони — за допомогою своїх атомів Гідрогену.[23]
9 травня. Дві незалежні групи китайських дослідників синтезували повністю металевий сандвичевий комплекс (подібний до фероцену) складу [Sb3Au3Sb3]3-.[24]
5 травня. Науковці з Монреальського університету створили найменший у світі термометр, котрий представляє собою фрагмент ДНК, що при збільшенні температури деформується і виділяє флуоресцентні молекули, котрі можуть бути зареєстровані оптичними приладами. Такий термометр може застосовуватися для вимірювання температур всередині біоклітин або наноматеріалів.[25]
29 квітня. Японські вчені виявили у похідних 2,5-діариларсолу здатність до механохромії — внаслідок дроблення отримані ними кристали змінювали свій колір з помаранчевого на яскраво-жовтий.[28]
20 квітня. Науковці винайшли спосіб розділення рідкісноземельних елементів за допомогою бактерій. В їхньому досліді крізь мікроорганізми роду Roseobacter подавалася суміш сполук 14 лантаноїдів і при зниженні pH від 6 до 1,5 елементи вивільнялися послідовно — від найлегшого до найважчого.[30]
13 квітня. Було встановлено, що нітратна кислота, не зважаючи на свою стійкість в атмосфері та малу фотохімічну реактивність, все ж не є кінцевим продуктом перетворення азотних часток, а розкладається у зворотньому напрямку — на нітритну кислоту й оксиди NOx.[32]
11 квітня. Міжнародна група дослідників створила найдовший нині карбіновий ланцюг — вони поєднали у ряд понад 6 000 атомів Карбону, чим значно перевищили попереднє досягнення у 100 атомів.[33]
7 квітня. Американські науковці на основі комп'ютерних розрахунків спростували теорії про можливість існування стабільного карбіду технецію TcC, що висловлювалися ще з 1960-х років.[35]
23 грудня. Китайські інженери розробили боровмісні іонні рідини з аніонами [BH4]- та [BH2(CN)2]-, що мають надвисоку швидкість займання і завдяки цьому можуть замінити небезпечні та малостійкі ракетні палива на основі гідразину.[1]
8 грудня. Міжнародна група дослідників спростувала теорію про можливість існування пента-графену — алотропної форми графену, що побудована з п'ятикутників. За їхніми розрахунками при наявності будь-яких домішок він швидко трансформуватиметься до більш стійкої шестикутної форми.[3]
19 листопада. Дослідники з Університету Райса відкрили можливість енергоефективного розділення водно-спиртової суміші за допомогою наночастинок золота: у їхньому досліді з етанолом і пропан-1-олом спирт випаровувався при опромінюванні суміші з наночастинками лазером, без необхідності доведення її до кипіння. Такий метод дистиляції може заощаджувати до 75—80% енергії порівняно з традиційним.[4]
15 листопада. Наукова група В. Ананікова з Інституту органічної хімії РАН розробила ефективний метод виділення з нафтитіолів, які є важливою сировиною для полімерів. Метод проводиться у присутності каталізатору — N-гетероциклічного комплексу паладію (NHC)Pd(acac)Cl, який здійснює перетворення тіолів у вінілсульфіди.[5]
13 листопада. Створено першу «пористу» рідину, що подібна до традиційних твердих цеолітів чи металоорганічних каркасів, і може поглинати певні молекули (наприклад, деякі гази). У процесі її створення дослідники розчиняли каркасні молекули у краун-етерах, а для збільшення їхньої розчинності додатково модифікували їх шістьма краун-етерними групами.[6]
27 жовтня. Дослідники з Китаю та США спостерігали рідкісний вид ізомерії для кластеру Au2I3–: симетрична частинка, що складається з послідовності I–Au–I–Au–I і має кутову форму, за різних умов утворює два стабільні ізомери — з кутом Au–I–Au у 100,7° і 72° для нормальної та підвищеної температури відповідно. Дана властивість може пояснюватися збільшенням аурофільних властивостей при нагріванні і взаємним притяганням атомів Au. Подібний феномен вперше був описаний у 1972 році.[8]
15 жовтня 2015. Американські хіміки синтезували аніонну частинку з нині найбільшим координаційним числом — 16. Отриманий комплекс CoB16- має вигляду циліндру («барабану»): довкола атома Кобальту паралельно розміщуються два кола по 8 атомів Бору, зв'язані між собою.[11]
30 вересня 2015. Німецьким хімікам з Університету Людвіга-Максиміліана вдалося ізолювати і дослідити ціаноформ (триціанометан) — одну з найсильніших карбоновмісних кислот. Цим вони поставили крапку у сторічних експериментах, протягом яких усі досягнення обмежувалися дослідженнями у газовій фазі при малому тиску.[14]
16 вересня 2015. Комісія при IUPAC оголосила, що хімічний елемент Ітербій виявився легшим, ніж було відомо раніше, — 173,045 а.о.м. замість попереднього значення 173,054.[16]
5 вересня 2015. Хіміки з Університету Каліфорнії в Сан-Дієго синтезували перший металоорганічний каркас з білками — їм вдалося пов'язати модифікований феритин з вісьмома йонами цинку та бензенгідроксамовою кислотою, яка виконує роль містка, з'єднуючи окремі молекули феритину. На думку науковців такі структури зможуть поєднати біокаталітичні, електронно-транспорті і сенсорні властивості білків зі здатністю типових металоорганічних сполук до каталізу, розділення і зберігання.[17]
20 серпня 2015. Американськими хіміками отримано полімери силоксану, які здатні розтягуватися на 5000% від початкового стану, що є у 10 разів більшим від нині доступних комерційних зразків. Такі вражаючі властивості автори пояснюють застосуванням нової реакції розкриття циклу під час полімеризації.[18]
5 серпня 2015. Науковці з Китаю вперше синтезували двовимірну структуру, яка складається з атомів Стануму — станен, котрий за будовою є подібним до графену.[19]
13 липня 2015. За допомогою кластерів Cu4 дослідникам вдалося провести перетворення вуглекислого газу з промислових викидів у метанол. Використання такого каталізатору дозволяє проводити ефективний синтез за значно м'якших умов, порівняно з іншими.[21]
8 липня 2015. Японські науковці синтезували неорганічні нанодротини з оксидів Телуру та Молібдену. Переріз структури є шестикутним, з елементним складом [TeIVMoVI6O21]2-. Товщина отриманих дротин складає лише 1,2 нм.[22]
1 липня 2015. Космічний зонд «New Horizons», що досяг орбіти Плутону, підтвердив наявність на карликовій планеті замороженого метану. Про його існування вчені вперше повідомили ще у 1976 році.[23]
29 травня 2015. На базі УФМЛ завершилися відбірково-тренувальні збори до міжнародної хімічної олімпіади, котра проводитиметься 20—29 липня в місті Баку (Азербайджан). За підсумками відбору до складу команди України увійшли: Малащук Андрій, Желавський Олексій (обидва — Харків), Пашко Михайло та Пашко Микола (обидва — Київ).[3]
29 травня 2015. Дослідниками з Іспанії проведено розрахунки, які можуть зруйнувати міф про інертність благородних газів. Зокрема, було встановлено, що молекула оксиду ксенону XeO3 завдяки наявності дефіциту електронної густини на атомі Ксенону може утворювати нековалентні зв'язки з аналогічною молекулою через атом Оксигену.[4]
9 квітня 2015. Група науковців з Японії успішно провела вимірювання енергії іонізації останнього елементу-актиноїду — лоуренсію. Отримане в ході експерименту значення 4,96 еВ цілком відповідало спрогнозованому 4,963 еВ.[7]
