Педро I (король Кастилії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Педро I
Pedro I
Педро I
Педро I
Король Кастилії та Леону
1350 — 1369
Попередник: Альфонсо XI
Наступник: Енріке II
 
Народження: 30 серпня 1334
Бургос, Кастилія і Леон, Іспанія-1">[1]
Смерть: 23 березня 1369 (34 роки)
Монтьєль, Іспанія
Причина смерті: різана рана
Поховання: Capilla Real de la catedral de Sevillad
Країна:  Кастильська Корона
Релігія: католицтво
Рід: Бургундська
Батько: Альфонсо XI
Мати: Марія Португальська
Шлюб: Марія Падільська[[:d:Q75653886|Kindred_Britain]][[d:Track:Q75653886]]-2">[2], Бланка Бурбонська[[:d:Q75653886|Kindred_Britain]][[d:Track:Q75653886]]-2">[2], Хуана де Кастро, Teresa de Ayalad[[:d:Q75653886|Kindred_Britain]][[d:Track:Q75653886]]-2">[2] і Isabel de Sandovald
Діти: 6 синів та 4 доньки (від коханок)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Педро I (30 серпня 1334 — 23 березня 1369) — король Кастилії (1350—1366, 1367—1369). Представник кастильської Бургундської династії. Прізвиська — Жорстокий, Справедливий.

Біографія

[ред. | ред. код]

Початок володарювання

[ред. | ред. код]

Походив з Бургундської династії. Син Альфонсо XI, короля Кастилії та Леону, й Марії Португальської. У дитинстві провів більше часу у Севільї.

Після смерті батька у 1350 році стає королем. Втім спочатку фактичними володарями стали Марія Португальська та її коханець Хуан Альфонсо де Альбукерке, який дав погану пораду помститися коханці Альфонсо XI Елеонорі Гузман, а також його 6 синам від неї. Спочатку він заарештував двох з них — Енріке, графа Трастамарського, та Фадріке, магістра Ордену Сантьяго. Втім, невдовзі помилував. Водночас Педро I став проводити політику щодо більшої централізації країни, протидіяв аристократам. Зокрема, 1351 року домігся приєднання до королівського домену значних володінь родини Лара у Біскайї.

Водночас Педро I намагався спиратися на торговельно-промислові кола значних міст країни. Для цього під час кортесів у 1351–1352 роках надав їм низьку привілеїв. Під час кортесів 1356 року за ініціативи Педро I були поліпшенні закони стосовно виконання правосуддя, прийнятті постанови для розвитку торгівлі, сільського господарства та тваринництва.

Війна з грандами

[ред. | ред. код]
Битва при Нахері

Діяльність короля щодо посилення ролі міст викликала невдоволення знаті та вищого духівництва. Цим вирішив скористатися Енріке, граф Трастама, створивши в Астурії напівнезалежне графство. Він сподівався звідси почати повстання проти Педро I. В 1353 році виник конфлікт з Францією за посаг дружини короля — Бланки де Бурбон. Її родина не виконала умови шлюбного договору. Тому Педро I відправив Бланку де Бурбон до замку в Толедо. Це спричинило невдоволення Франції, спротив Хуана де Альбукерке, повстання знаті у Толедо.

Цим конфліктом скористались граф Трастама, його брати Фадріке й Телло. Водночас повстав Альбукерке. У 1355 році Педро I захопив Толедо, а у 1356 році Торо. Тут він полонив інфанта Фадріке. Енріке Трастамарський втік до Арагону й зрештою спонукав Педро IV Арагонського до війни з Кастилією. Ця війна тривала до 1366 року. Спочатку Педро I зміг завдати поразки ворогам. У 1358 спустошив західні землі Арагону. У 1359 році стратив матір графа Трастамара Елеонору Гузман та своїх братів Хуана, Педро та Фадріке.

У 1360 році Енріке Трастамарський знову вторгся до Кастилії. Значна частина знаті перейшла на його бік. В той же час король Педро I посилив респресії проти неї. Разом з тим Педро I зумів відбити наступ ворогів.

Складним становищем Кастилії вирішив скористатися емір Гранади, який у 1361 році напав на Педро I. Ця війна тривала з перемінним успіхом до 1363 року, коли нарешті кастильці змусили ворога відступити у свої володіння. Водночас король Кастилії почав активний наступ на Арагон, вщент розбивши армію короля Педро IV й зайнявши значну частину Арагонського королівства у 1364 році.

У 1366 році Енріке Трастамарський, отримавши війська з Франції на чолі з Бертраном дю Гекленом та Жаном Бурбоном, графом Ла-Марським, рушив на короля Педро I, змусивши того тікати до Байонни. Тут він отримав поміч від Едуарда «Чорного принца». Навзаєм Педро I обіцяв грошову винагороду та значну частину Біскайї. 3 квітня 1367 року у битві при Нахері війська Педро I та «Чорного принца» розбили армію Енріке Трастамарського. Втім Педро I не виконав зобов'язання перед Едуардом «Чорним принцом», й той залишив короля Кастилії. В цей момент знову вторгся до Кастилії Енріке й у 1369 році взяв Педро I в облогу у замку Монтьєль. Проте вороги не зуміли втримати фортецю. Тоді, ввівши в оману Педро I, Енріке влаштував тому засідку й зрадливо наказав вбити свого зведеного брата, що й відбулося 23 березня.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_2-0">а [[:d:Q75653886|Kindred_Britain]][[d:Track:Q75653886]]
_2-1">б [[:d:Q75653886|Kindred_Britain]][[d:Track:Q75653886]]
_2-2">в Kindred Britain
d:Track:Q75653886