Пауль Кеніг

Пауль Кеніг
Фотографія Кеніга з автографом (1916).
Народився	20 березня 1867(1867-03-20)[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1] Рор, Шмалькальден-Майнінген, Тюрингія, Німеччина
Помер	9 вересня 1933(1933-09-09) (66 років) Gnadaud, Барби, Зальцланд, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	підводник
Знання мов	німецька
Учасник	Битва за Атлантику (1914—1918) і Перша світова війна
Військове звання	Kapitänleutnant
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Кавалер ордена дому Гогенцоллернів Лицарський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Медіафайли у Вікісховищі

Пауль Лебрехт Кеніг (нім. Paul Lebrecht König; 20 березня 1867, Рор — 8 вересня 1933, Барбі) — німецький торговий та військовий моряк, корветтен-капітан рейхсмаріне.

Біографія

Кеніг (в центрі) з екіпажем підводного човна «Дойчланд» (Балтимор; 1916).

Син пастора. В 16 років вступив на торговий флот юнгою і здобув морську освіту. Потім навчався у навігаційному училищі Бремергафена, після чого плавав штурманом. В 1894 році отримав ліцензію капітана. З 1896 року — офіцер, з 1911 року — капітан компанії Norddeutscher Lloyd.

Після початку Першої світової війни був призваний в кайзерліхмаріне. Спочатку служив вахтовим, потім — 1-м офіцером на броненосці «Бранденбург». В кінці 1915 року звільнений з дійсної служби. З січня 1916 року відвідував училище підводників. Навесні отримав відпустку. З червня 1916 року — командир першого торгового підводного човна «Дойчланд», на якому здійснив 2 походи у тоді ще нейтральні США. Після вступу у війну США торгові походи припинились, а Кеніг був призначений командиром групи блокадопроривачів. Після війни служив у Військово-морському управлінні. В 1920 році звільнений у відставку.

До 1931 року працював в Norddeutscher Lloyd, спочатку як офіцер пасажирського корабля «Колумбус», потім — як керівник відділу і прокурист. В 1932 році оселився в Барбі, де і помер.

Сім'я

5 вересня 1901 року одружився з Мюріель Пеннігтон, дочкою лондонського священика. В пари народились син і дочка.

Звання

• Лейтенант-цур-зее резерву (20 вересня 1894)
• Оберлейтенант-цур-зее резерву (23 січня 1899)
• Капітан-лейтенант резерву (10 грудня 1904)
• Корветтен-капітан резерву запасу (21 червня 1920)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (1915)
  • 1-го класу (1916)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест (1916)
• Орден дому Саксен-Ернестіне, лицарський хрест 1-го класу (1916)
• Почесний доктор медицини Університету Галле (1916)

Вшанування пам'яті

Барельєф Кеніга на бременському Домі дзвіночків.

• В 1938/45 році старша школа на Ляйбніцплац в Бремені мала назву «Школа капітана Кеніга».
• На честь Кеніга названа дорога в Обернойланді (Kapitän-König-Weg).
• На Бременській ратуші встановлена меморіальна дошка на честь Кеніга.
• На Домі двіночків у Бремені встановлений барельєф Кеніга. Автор — Бернгард Гетгер.

Бібліографія

• Die Fahrt der Deutschland. Verlag Ullstein & Co, Berlin 1916.

Література

• Jan Heitmann: Unter Wasser in die neue Welt. Handelsunterseeboote und kaiserliche Unterseekreuzer im Spannungsfeld von Politik und Kriegführung. Spitz, Berlin 1999, ISBN 3-87061-788-8 (Universitätsreihe – Geschichte), (Dissertation Universität Hamburg, 1996, 365 Seiten).
• Bodo Herzog: König, Paul. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 12, Duncker & Humblot, Berlin 1980, ISBN 3-428-00193-1, S. 347 f. (Digitalisat).
• Norddeutscher Lloyd Bremen (Hrsg.): Jahrbuch 1916/1917. Der Krieg und die Seeschiffahrt unter besonderer Berücksichtigung des Norddeutschen Lloyd. III. Teil, Welt-Reise-Verlag, Berlin 1917, ZDB-ID 217886-2
• Eberhard Rössler: Die deutschen U-Kreuzer und Transport-U-Boote. Bernard & Graefe Verlag, Bonn 2003, ISBN 3-7637-6246-9
• Hartmut Schwerdfeger, Erik Herlyn: Die Handels-U-Boote „Deutschland“ und „Bremen“. Das Abenteuer der sensationellen Ozeanüberquerungen. (Ein vergessenes Kapitel der Seefahrt). Kurze-Schönholtz und Ziesemer Verlag, Bremen 1997, ISBN 3-931148-99-8.

Посилання

• Кеніг на сайті uboat.net