Паризька школа
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Паризька школа (фр. École de Paris) — умовна назва художників і скульпторів головно єврейського походження, що працювали в Парижі у 1900—1960-х роках і ніколи не були єдиним угрупованням з єдиною ідейною художньою патформою.
Це штучне об'єднання, яке використовують мистецтвознавці для означення різних за національним походженням і художніми напрямками майстрів, що працювали в Парижі в означену добу. Науковий термін «Паризька школа» у 1925 році запропонував художній критик Андре Варно(André Warnod).
Умовно покоління представників Паризької школи поділяють на три періоди:
- Альфред Абердам
- Ганс Арп
- Жан-Мішель Атлан
- Архипенко Олександр Порфирович
- Грищенко Олексій Васильович
- Вакер Микола
- Кес ван Донген
- Джорджо де Кіріко
- Жан Карзу
- Бернар Бюффе
- Моріс де Вламінк
- Соня Делоне
- Рауль Дюфі
- Анрі Матісс
- Амедео Модільяні
- Нюренберг Амшей Маркович
- Жюль Паскін
- Хайм Сутін
- Моріс Утрілло
- Марк Шагал
- Цугухару Фуджита
- Серж Поляков
- Пабло Пікассо
- Марі Лорансен
- Мойсей Кіслінг
- П'єр Боннар
- Леопольд Сюрваж
- Чжао Уцзи
- Жуль Паскін
- Тадеуш Маковскі
-
Жюль Паскін, портрет Мімі Лоран, 1927 р.
-
Фото Жана Карзу
- Lassaigne J., Stewart F. W. Cent chefs-d'œuvre des peintres de l'école de Paris. — Paris : Galerie Charpentier, 1947. (фр.)
- Vaillant P. Le Livre contemporain illustré par les peintres de l'École de Paris. — Grenoble : Bibliothèque de Grenoble, 1971. (фр.)
- Artistes russes de l'École de Paris. — Genève : Le Palais, 1989. (фр.)
- Harambourg L. L'École de Paris 1945—1965, Dictionnaire des peintres. — Neuchâtel : Ides et Calendes, 1993. (фр.)
- Diehl G. La leggenda misteriosa della Scuola di Parigi a Montparnasse: una esposizione. — Milano : UTET periodici, 1994. (фр.)
- Nieszawer N., Boye M., Fogel P. Peintres juifs à Paris, 1905—1939: École de Paris. — Paris : Denoël, 2000. (фр.)
- L'Ecole de Paris, 1904—1929: la part de l'autre. — Paris : Paris musées, 2000. (фр.)