Параметр (програмування)

Параметр у програмуванні — змінна, значення якої встановлюється під час виклику функції та передається у функцію для використання в обчисленнях.

Параметр формальний

Формальний параметр — ідентифікатор або спеціальний символ мови програмування, що використовується під час опису підпрограми (процедури, функції). В описі функції можуть бути вказані деякі характеристики її параметрів (типи та класи значень, спосіб використання фактичних параметрів).

Тіло функції (її код) визначає сукупність дій над параметрами.

Параметр фактичний

Фактичний параметр (у специфікації окремих мов програмування також аргумент) — значення змінної або константа, що заміщує формальний параметр під час виклику функції. В окремих мовах програмування фактичними параметрами можуть бути вирази, рядки, ідентифікатори змінних, масивів, перемикачів, процедури та функції тощо.

Принцип роботи

Під час виконання функції замість її формальних параметрів підставляються відповідні значення фактичних параметрів. Тип, кількість і порядок слідування формальних і фактичних параметрів зазвичай мають відповідати один одному.

У деяких мовах, наприклад, С, параметри завжди передаються за значенням. У Фортрані, навпаки, передача завжди відбувається за посиланням, тобто насправді передається адреса відповідної змінної. У разі, якщо фактичним параметром є вираз, у функцію передається результат обчислення виразу. В окремих мовах існує можливість вибору способу передачі фактичних параметрів — за значенням або посиланням.

Джерела

• Енциклопедія кібернетики, т. 2, с. 151.