Палець (техніка)
Па́лець — деталь машини або механізму, циліндричної форми довжиною від одного до декількох діаметрів, що використовується для сполучення деталей із забезпеченням заданих взаємного розміщення або рухомості. При складанні вузлів несучі деталі, складальні одиниці встановлюються на пальцях шарнірно або нерухомо, спираються на один кінець чи обидва кінці.
Штифти багато у чому нагадують конструктивно пальці. На відміну від пальця, функція штифта зводиться до взаємної фіксації двох або більше деталей, тоді як палець забезпечує безпосередньо задану точність розміщення з'єднаних деталей.
За призначенням пальці служать для забезпечення:
За видом рухливості пальці рухомих з'єднань бувають:
- пальці циліндричних шарнірів;
- пальці кулісних механізмів;
- пальці сферичних шарнірів.
За місцем використання пальці бувають:
- установочні — служать для забезпечення заданої точності базування деталей у металообробних верстатах[1][2][3][4][5][6][7][8];
- поршневі — служать для шарнірного з'єднання поршня з шатуном у поршневих машинах і є віссю, відносно якої шатун здійснює коливальні рухи;
- пальці втулково-пальцевих муфт
- ↑ ГОСТ 16894-71 Пальцы установочные с головкой к плитам. Конструкция.
- ↑ 16895-71 Пальцы установочные с головкой, срезанные к плитам. Конструкция.
- ↑ ГОСТ 16898-71 Пальцы установочные с упором. Конструкция.
- ↑ ГОСТ 16899-71 Пальцы установочные срезанные с упором. Конструкция.
- ↑ ГОСТ 16900-71 Пальцы установочные цилиндрические. Конструкция.
- ↑ ГОСТ 16901-71 Пальцы установочные цилиндрические срезанные. Конструкция.
- ↑ ГОСТ 17774-72 Пальцы установочные цилиндрические высокие. Конструкция.
- ↑ ГОСТ 17775-72 Пальцы установочные срезанные высокие. Конструкция.