Осциляції Блоха
Осциля́ції Бло́ха — явище в фізиці твердого тіла. Воно описує осциляції частинки (наприклад, електрону), що знаходиться у періодичному потенціалі (в ролі такого потенціалу може виступати, наприклад, кристалічна ґратка) за умови прикладання деякої сили (наприклад, електричної).
Нехай рух частинки (електрона) в кристалі можна описувати квазікласично. Тоді, якщо на частинку діє постійна зовнішня сила , то її імпульс змінюється за законом Ньютона у вигляді:
Припустимо, що на електрон діє зовнішнє електричне поле . Тоді:
де — це заряд електрона. Підставляємо цей вираз до закону Ньютона та інтегруємо, тоді маємо:
Припустимо, що закон дисперсії має вигляд (як, наприклад, у найпростішому випадку наближення сильного зв'язку):
де — постійна ґратки. Оскільки в квазікласичному наближенні залежність має вигляд:
то, інтегруючи, отримаємо:
Наведений аналіз демонструє, що при прикладанні зовнішнього електричного поля електрон не здійснюватиме інфінітний (необмежений) рух, а осцилюватиме. Слід зазначити, що в однорідних зразках, як правило, осциляції Блоха не спостерігаються, оскільки період цих осциляцій значно більший за характерні часи розсіяння електронів (на дефектах, фононах і т.д.). Спостерігати осциляції Блоха можна, наприклад, у надґратці.
У випадку прикладання електричної сили ці осциляції мають назву осциляцій Зенера — Блоха.
- Ашкрофт Н., Мермин Н. Теория твёрдого тела. — М. : Мир, 1979. — Т. 1. — 458 с.
- Ридли Б. Квантовые процессы в полупроводниках. — М. : Мир, 1986. — 304 с.
- Zener C. A theory of the electrical breakdown of solid dielectrics // Proc. Roy. Soc. А. — 1934. — Т. 145. — С. 523.