Острівець (Тернопільський район)
| село Острівець | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Тернопільський район | ||||
| Тер. громада | Теребовлянська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA61040470200057405 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1471 | ||||
| Населення | 420 | ||||
| Площа | 855 км² | ||||
| Густота населення | 491.23 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 48107 | ||||
| Телефонний код | 380 3551 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°17′26″ пн. ш. 25°37′45″ сх. д. / 49.29056° пн. ш. 25.62917° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
330 м | ||||
| Водойми | Серет | ||||
| Відстань до районного центру |
6 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а | ||||
| Карта | |||||
  Острівець | |||||
 Острівець | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Остріве́ць — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 адміністративний центр Острівецької сільської ради, якій були підпорядковні села Гумниська і Застіноче.
Розташоване на правому березі річки Серет
Населення — 420 осіб (2001).
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
Перша писемна згадка — 1471 року.
У 1772 році село ввійшло в склад Імперії Габсбургів (з 1804 року Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорщини).
На початку свого існування це було невеличке поселення. Воно часто потерпало від турецько-татарських нападів. У 1557 році польський король Сигізмунд ІІ заснував тут фільварки, у які забирає найкращі землі і луки, що раніше належали селянам.
На початку ХХ століття в селі з'явилася 4-х класова школа з українською мовою навчання. У селі діяло товариство «Просвіта», організаторами якої були о. Платон Карпінський і О. Побережний — колишній вояк УСС. В селі також був церковний хор, яким керував Ізидор Луковський.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[2]
Затверджені 12 жовтня 2015 р. рішенням сесії сільської ради[3].
Автор — Андрій Гречило.
Щит перетятий; у верхньому срібному полі — зелений лавровий вінок, у якому пурпуровий лапчастий хрест; у нижньому синьому — золотий короп на срібній сітці. Щит облямований золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною.
Зелений лавровий вінок та пурпуровий хрест уособлюють славетних земляків, діячів у галузі культури та духовності — письменників, поетів, єпископів (уродженцями Острівця також були письменник В.Гжицький, поет Р.Карпінський, торонтонський єпископ І.Борецький). Синє поле означає річку Серет, яка протікає через село, а сітка і риба риболовецькі промисли. Окрім того лазурове та срібне поля підкреслюють назву села, отриману завдяки специфічному географічному розташуванню.
Квадратне полотнище складається з двох горизонтальних рівношироких смуг — верхньої білої і нижньої синьої; на білій смузі — зелений лавровий вінок, у якому пурпуровий лапчастий хрест, на синій — жовтий короп на білій сітці.
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610853, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 283 виборці, явка 65,37%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,60%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,75%, за «Голос» — 14,21%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Олег Вітвіцький (Голос) — 40,91%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 16,48%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 13,64%[5].
- дві церкви святого Димитрія (1840, зберігається ікона Пресвятої Матері Божої з немовлям, поч. ХХ ст., двостороння, з с. Яблінок, ПЦУ; 1893, колишній костел, кам'яна, УГКЦ)
- капличка
- насипана символічна могила Борцям за волю України
- встановлено меморіальну таблицю на будинку, де народилися В. та С. Ґжицькі, є кімната-музей В. Ґжицького
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні встановлений у 1971 р.
- Пам'ятний знак на славу Божу
Щойновиявлена пам'ятка історії. Розташований біля бібліотеки.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (1909 р.).
Хрест — 0,6 м, постамент: верхня частина — 0,8х0,6х0,1 м, нижня частина — 1х1,2х0,7 м, цоколь — 1,4х0,9х0,8 м, площа — 0,0007 га.[6]
Працюють ЗОШ 1-3 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
У 1995 році в приміщенні місцевої школи створено кімнату-музей В. Ґжицького[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 419 | 99.76% |
| угорська | 1 | 0.24% |
| Усього | 420 | 100% |
Войнаровський, Гумницький, Луковський, Сіканович[9].
- релігійний діяч Ісидор Борецький,
- вчений у галузі екології, громадський діяч Я. Гумницький,
- поет, перекладач, інженер, громадський діяч Р. Карпінський,
- поет, перекладач, публіцист Володимир Ґжицький,
- біохімік Степан Ґжицький, брат Вололодимира,
- поет, громадський діяч Роман Лубківський (1941-2015).
- о. Карпінський Платон — парох села, помер також тут.[10]
-
Церква Святого Димитрія (1840р. ПЦУ) -
Церква Святого Димитрія (1893р. УГКЦ) -
Каплиця Святого Димитрія (УГКЦ) -
Будинок, в якому народився письменник Володимир Гжицький. -
Центральна вулиця -
Пам'ятний знак на славу Божу -
Символічна могила Борцям за волю України
_%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C.jpg)
_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%83_%D0%91%D0%BE%D0%B6%D1%83_%D1%81.%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C.jpg)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 26 червня 2012 року № 97.
- ↑ Мельничук Б. Ґжицький Володимир Зенонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 449. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174.
- ↑ Кушнерик Г., Пиндус Б. Карпінський Платон / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 41. — ISBN 966-528-199-2.
- Гуцал П., Дика Г., Ониськів М. Острівець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 306—308. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Заяць Н. Острівець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 696. — ISBN 966-528-199-2.
- Ostrowczyk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 714. (пол.)
