Осока вічнозелена
Осока вічнозелена | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
Рід: | Осока (Carex) |
Вид: | Осока вічнозелена (C. sempervirens)
|
Біноміальна назва | |
Carex sempervirens |
Осо́ка вічнозеле́на (Carex sempervirens) — багаторічна рослина родини осокових. Південно-середньоєвропейський високогірний (субальпійсько-альпійський) вид.
Трав'яниста рослина 20-40 см заввишки.Стебла оточені червоно-бурими піхвами. Листки 2-3 мм завширшки, покривні луски тупуваті, темно-червоні, зі світлою серединою. Мішечки видовженояйцеподібні або ланцетоподібні, тригранні, у верхній частині темно-червоні, зрілі — фіолетово-чорні, які поступово переходять у конусоподібний нечіткодвозубчастий і по краях шипуватий носик, внизу бліді, з жилками.
Приквіткові листки 1,5-3,0 см завдовжки, не довші від колосочка. Маточкові колоски на ніжках, носик до 2 мм завдовжки.
Цвіте у травні-червні.
Вид поширений у горах Південної і Середньої Європи (від Північної Іспанії на заході до Карпат на сході, Македонії на півдні. Трапляється у висотному діапазоні 1700-3000 м.
В Українських Карпатах вид поширений всіх високогірних районах. Досить часто трапляється на високогірних луках субальпійського та альпійського поясів, задернованих і кам'янистих схилах.
Анемофіл, афтохор.
Зростає у КНПП, Чорногірському і Мармароському масивах КБЗ, інших резерватах загальнодержавного значення й місцевого статусу.
Має ознаки декоративності, особливо в період цвітіння, використовують в квітникарстві.[1]
|
|
Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора. Екологічні мандрівки. — Львів: БаК, 2003. — 520с.
- ↑ Сад и огород [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.](рос.)