Перейти до вмісту

Оселедцева акула тихоокеанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Оселедцева акула тихоокеанська
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Ряд: Ламноподібні (Lamniformes)
Родина: Оселедцеві акули (Lamnidae)
Рід: Оселедцева акула (Lamna)
Вид:
L. ditropis
Біноміальна назва
Lamna ditropis
(Hubbs & Follett, 1947)

Оселедцева акула тихоокеанська[1] (Lamna ditropis) — акула з роду Оселедцева акула родини Оселедцеві акули. Інша назва «лососева акула».

Загальна довжина сягає 2-3 м при вазі до 220 кг (найвідоміша вага — 450 кг). Самці дещо менші за самиць.. Голова конусоподібна. Рило недуже довге. Очі великі, розташовані у верхній частині голови. Зябрових щілин — 5. Тулуб масивний. Наділена наявністю білків у крові, які зберігають високу частоту серцевих скорочень, що у свою чергу зігріває кров. Ця особливість дозволяє акулі витримувати низькі температури — до 2 °C. Вона має червоні м'язи вздовж хребта, які дозволяють йому підтримувати високу швидкість досить довго. Анальних плавців — 1, спинних — 2. Спина і боки синювато-коричневі, черево світле з численними темними плямами. Нижня сторона голови темніше за верхню.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Ця акула живе на глибинах від 225 до 650 м. Тримається невеличкими групами. Живиться лососем, скумбрією та оселедцем, рідше кальмарами й вугільною рибою. Відомі випадки заходу тихоокеанської акули в лососеві нерестові річки слідом за косяками прохідних лососів.

Статева зрілість настає у самців при розмірі 220 см, самиць — 180 см (у віці 2 років). Це живородна риба. Самиця народжує 2-5 акуленят 40-50 см завдовжки.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкає переважно біля Аляски (США) та Камчатки й Чукотки (Росія), хоча може зустрічатися південніше у Японському морі. Інколи трапляється біля Гавайських островів.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 239.
  • Leonard Compagno, Marc Dando, Sarah Fowler: Sharks of the World. Princeton Field Guides, Princeton University Press, Princeton und Oxford 2005; S. 183—184, ISBN 978-0-691-12072-0.
  • Goldman, Kenneth (August 2002). «Aspects of Age, Growth, Demographics, and Thermal Biology of Two Lamniform Shark Species». PhD Dissertation, College of William and Mary, School of Marine Science.