Оса

Ocá — традиційна побутова назва комах кількох родин жалки́х комах (звичайно — чорно-жовтого забарвлення), що входять до складу ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), підряду стебельчасточеревних (Apocrita). В англомовних країнах «осами» (wasp) інколи називають також їздців та інших представників інфраряду Parasitica (англ. parasitoid wasps).

Класифікація

До ос можна віднести такі родини:

бетиліди Bethylidae сколії Scoliidae тіфії Tiphiidae метохіди Metochidae клептіди Cleptidae

хризидіди, або золоті оси Chrysididae аптерогініди Apterogynidae мутіліди Mutillidae мирмозіди Myrmosidae помпіліди, або дорожні оси Pompilidae

церопаліди Ceropalidae веспіди Vespidae евменіди Eumenidae мазаріди Masaridae сфеціди, або риючі оси Sphecidae

Спосіб життя

Оси можуть жити як на самоті, так і колоніями. У соціальних ос матки-королеви відкладають яйця, із запліднених яєць народжуються самиці — робочі особини, самці з'являються з незапліднених яєць і не мають жала. Личинки живляться комахами, але дорослі оси їдять в основному фрукти і цукор. Узимку запліднена самиця впадає в сплячку, інші оси вмирають.

Самозахист

Жало оси з крапелькою отрути на кінці

Звичайні оси використовують два способи захисту. Пасивним способом є їхнє яскраве попереджувальне забарвлення, що складається з поперечних жовтих і чорних смуг, які відлякують птахів, ящірок і дрібних ссавців. Вороги швидко вчаться пов'язувати цей тип забарвлення з неприємним смаком здобичі і після декількох спроб дають осам спокій. Другим активним способом самозахисту є жало. Жало є трубкою, на якій немає зазубрин. Після того, як оса встромлює жало у шкіру супротивника і вприскує отруту, вона не гине, тому що легко витягує жало із шкіри і може знову його використовувати.

Розмноження

Цикл розвитку ос виглядає так. Спаровування відбувається в жовтні. Зазвичай матка злучається з декількома самцями. Вона зберігає їхню сперму в своєму тілі аж до весни. Трутні і робочі оси гинуть незабаром після спаровування. Зиму самки проводять у сплячці. З настанням весни матка залишає місце зимування і вирушає на пошуки зручного для гнізда місця.

Спочатку матка будує декілька комірок, скріплених у вигляді овального стільника і підвішених до гілки або стелі приміщення. У кожну комірку самка відкладає по одному яєчку. Личинок, що вилупилися з яєць, матка годує пережованими комахами. Перед перетворенням на лялечку личинки обвивають комірку павутиною. З незапліднених яєць вилуплюються трутні, а із запліднених, в залежності від їжі, якою годували личинок, матки або неспроможні до розмноження робочі оси.

Щойно з лялечок виходять робітники, самка перестає літати за здобиччю і відкладає лише яйця. Молоді оси найчастіше вилітають у липні і замінюють матку при годуванні личинок і при будівництві гнізда. Матка присвячує себе виключно відкладанню яєчок. Надалі пошуком їжі для самки і личинок займаються тільки робітники. Під осінь з яєць виходять вже не робочі оси, а самки і самці.

Їжа

Навесні та влітку, коли в природі з'являється багато дрібних комах, а серед них — садових та домашніх шкідників, оси стають швидше корисними, ніж шкідливими комахами. Робочі оси висмоктують квітковий нектар та інші солодкі рослинні соки. На початку осені дрібних комах стає дедалі менше, тому у пошуках корму оси залітають у житлові приміщення. Функція робітників — вигодовування личинок і добування їжі для матки. Личинки відригують крапельки рідини, якою живляться робітники.

Місця гніздування

Колонія паперової оси на клені

Для будівництва гнізда оси вибирають найрізноманітніші місця. Гнізда ос знаходять у дуплах старих дерев в лісі, на гілках дерев, у садовому компості, поштових скриньках, покинутих норах полівок і мишей, під дахом будинку, на горищі. Нерідко вони прикріплюють гнізда до віконних рам.

Види ос

• Німецька оса
• Оса звичайна
• Оса паперова
• Оса-бурильник (Sirex noctilio)
• Оса-інопланетна (Capitojoppa amazonica)
• Шершень

Цікаві факти

• Оси не рояться. Нові колонії з'являються навесні завдяки тому, що матка відкладає яйця, пестує робітників, і поступово колонія ос збільшується. Наприкінці літа в гнізді з'являється молоде покоління самок і самців, які вирушають у шлюбні польоти. Після запліднення самки впадають у сплячку, а самці гинуть.
• У деяких видів ос у гнізді може перебувати до 20 тисяч особин.
• Різні види ос на передній частині голови мають чіткий візерунок різної форми, за яким їх легко розрізняють.
• В деяких країнах Європи оси захищені законом з притягненням осіб, винних в нанесенні їм шкоди, до суворої відповідальності.
• Вчені з Лондонського музею природознавства та Каліфорнійської академії наук, швидше за все, запам’ятають 2023 рік, як «Рік оси». З 815 нових видів, описаних дослідниками Музею природознавства цього року, 619 були різними типами ос-запилювачів, хижих і паразитичних ос.

Оса звичайна

Характерні особливості

• Крила: дві пари прозорих крил дозволяють швидко і маневрено літати.
• Жало
• Лапки: три пари членистих ніжок, що закінчуються кігтиками, якими оса міцно чіпляється за поверхню.
• Очі: 2 складних, фасеткових ока забезпечують осі добрий зір.
• Ротовий апарат: матки своїми сильними щелепами подрібнюють частинки деревини з дерев або огорож і з отриманої речовини будують гніздо. Гніздо, зроблене з матеріалу, що нагадує папір, утворене системою комірок, в яких матка відкладає яйця.

Посилання

• Оса звичайна [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]

Література

• Атлас комах України / В. І. Гусєв та ін. - К.: Рад. школа, 1962. - 307 с.
• Воловник С.  В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 161—169. - https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Комахи України. Довідник / В. Козак. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2014. - 144 с. - ISBN 978-966-07-1656-8