Опосумові
Опосумові Період існування: ранній міоцен — сучасність
| |
---|---|
Опосум віргінський взимку | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
Надряд: | Америдельфи (Ameridelphia) |
Ряд: | Опосумоподібні (Didelphimorphia) Gill, 1872 |
Родина: | Опосумові (Didelphidae) Gray, 1821 |
Вікісховище: Didelphidae |
Опосумові[1][2] (Didelphidae) — родина сумчастих ссавців з ряду Опосумоподібні (Didelphiformes).
У складі родини — три підродини. Родина включає найдавніших сумчастих, які з'явилися в кінці крейдяного періоду і з тих пір майже не змінилися. Всі представники родини опосумів, що тепер живуть, населяють Америку та Австралію[3][4], хоча викопні форми відомі з третинних відкладень Європи.
Зубна формула |
---|
I5 C1 P3 M4 |
I4 C1 P3 M4 |
Розміри опосумів невеликі: довжина голови й тіла 250—500 мм, хвоста 210—535 мм, вага: 200—5500 грам. Мордочка витягнута і загострена. Хвіст цілком або тільки на кінці голий, хапальний, іноді в підставі потовщений відкладеннями жиру. Тіло покрите коротким, густим хутром, забарвлення якого може бути від сірого і жовтувато-бурого до чорного. Будова зубної системи, кінцівок, сумки свідчить про примітивність опосумів. Кінцівки у них укорочені, п'ятипалі; великий палець задньої кінцівки протиставив решті пальців і позбавлений кігтя. Задні лапи зазвичай розвинені сильніше передніх. Зубна формула архаїчна: повний ряд різців (по 5 на верхній щелепі і по 4 — на нижній), добре розвинені ікла і гострі корінні зуби, всього 50 зубів.
Поширені опосуми від південного сходу Канади (Онтаріо) через східні штати США та у Аргентині. Зустрічаються також на Малих Антильських островах.
Опосуми — мешканці лісів, степів і напівпустель; зустрічаються як на рівнинах, так і в горах до 4000 м над рівнем моря. Більшість веде наземний або деревний спосіб життя, водяний опосум — напівводний. Активні у сутінках і вночі. Всеїдні або комахоїдні. Поза сезоном спаровування ведуть одиночний спосіб життя. Вагітність триває 12—13 діб, у виводку до 18—25 дитинчат. Лактаційний період продовжується 70—100 днів. Деякі опосуми виношують дитинчат в сумці, але у більшості вона відсутня. Дитинчата, що підросли, подорожують разом з матір'ю, тримаючись за шерсть на її спині. Статева зрілість наступає в 6—8-місячному віці; тривалість життя 5—8 років. Загалом опосуми відіграють у Новому Світі ту ж роль, що на інших материках — представники комахоїдних.
Поранений або сильно наляканий опосум падає, прикидаючись мертвим (стан танатозу). При цьому у нього скляніють очі, з рота тече піна, а анальні залози випускають неприємний запах. Ця уявна смерть часто врятовує опосумові життя — переслідувач, обнюхавши нерухоме тіло, зазвичай іде. Якийсь час опісля, опосум «оживає» і тікає. Через подібну поведінку в Північній Америці набув розповсюдження вираз «Зіграти в опосума» (англ. Playing possum).
Ряд і родина містять 18 родів і 126 сучасних видів[5].
- Родина Didelphidae
- Підродина Caluromyinae
- рід Caluromys
- рід Caluromysiops
- Підродина Glironiinae
- рід Glironia
- Підродина Didelphinae
- рід Chacodelphys
- рід Chironectes
- рід Cryptonanus
- рід Didelphis
- рід Gracilinanus
- рід Lestodelphys
- рід Lutreolina
- рід Marmosa
- рід Marmosops
- рід Metachirus
- рід Monodelphis
- рід Philander
- рід Thylamys
- рід Tlacuatzin
- рід Mirandaia
- рід †Mizquedelphys
- Підродина Hyladelphinae
- рід Hyladelphys
- рід †Sairadelphys
- Підродина Caluromyinae
Систематика викопних родин і родів: Didelphimorphia
- Рід †Aenigmadelphys
- Рід †Apistodon
- Рід †Ghamidtherium
- Рід †Iqualadelphis
- Рід †Szalinia
- Рід †Varalphadon
- Родина †Derorhynchidae містить роди: †Coona, †Derorhynchus, †Pauladelphys, †Xenostylos
- Родина Didelphidae містить такі викопні роди: †Cladodidelphys, †Dimerodon, †Eobrasilia, †Esteslestes, †Hesperocynus, †Hyperdidelphys, †Incadelphys, †Paradidelphys, †Sparassocynus, †Thylatheridium, †Thylophorops, †Tiulordia, †Zygolestes
- ↑ Карабута, О. Структурно-дериваційні типи зоолексем: неморфологічний спосіб творення // Науковий вісник ХДУ. Серія «Лінгвістика». — 2015. — Вип. XXII. — С. 25–27.
- ↑ Додаток 1 до Ветеринарних вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин, репродуктивного матеріалу, та продуктів тваринного походження
- ↑ Animal Scientists Thought Was Extinct in Area Spotted on Camera. Published Feb 14, 2024 at 11:33 AM EST
- ↑ Вважали, що вони вимерли: вчені зафіксували на відео щіткохвостого опосума. // Автор: Віра Шурмакевич. 16.02.2024, 18:32
- ↑ Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 14.04.2021.
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) (англ.)
- Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 93, 94. — ISBN 0763762997. (англ.)
- Ronald M. Nowak Walker's Marsupials of the World. — JHU Press, 2005 (англ.)
- Siciliano Martina, L. 2013. "Didelphidae" (On-line), Animal Diversity Web (англ.)
- Дідельфії // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.