Оксид срібла(I)

Оксид срібла(I)
Систематична назва	Аргентум(I) оксид
Ідентифікатори
Номер CAS	20667-12-3
Номер EINECS	243-957-1
RTECS	VW4950000
SMILES	[O-2].[Ag ].[Ag ][[d:Track:Q278487]]-1">[1]
InChI	InChI=1S/2Ag.O/q2* 1;-2
Властивості
Молекулярна формула	Ag2O
Молярна маса	231,735 г/моль
Зовнішній вигляд	чорні або коричневі кристали
Густина	7,14 г/см³
Тпл	280 °C
Розчинність (етанол)	нерозчинний
Розчинність (кислоти)	розчинний
Розчинність (луги)	розчинний
Термохімія
Ст. ентальпія утворення ΔfHo 298	-31,1 кДж/моль
Ст. ентропія So 298	121,3 Дж/(моль·К)
Теплоємність, co p	65,9 Дж/(моль·К)
Пов'язані речовини
Інші аніони	гідроксид срібла(I), нітрат срібла(I), хлорид срібла,
Інші катіони	оксид срібла(III)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д срі́бла(I), Арге́нтум(I) окси́д — неорганічна бінарна сполука з формулою Ag₂O.

Фізичні властивості

Ag₂O практично не розчиняється у більшості відомих розчинників, виключаючи ті, з якими він взаємодіє хімічно. У воді він утворює незначне число іонів Ag(OH) ₂^-. Іон Ag гідролізується дуже слабко (1:40 000); у водному розчині аміаку розкладається з утворенням розчинних похідних.

Фоточутливий. При температурі вище 280 °C розкладається.

Отримання

Оксид може бути отриманий взаємодією нітрату срібла з лугом у водному розчині:

$\mathrm {AgNO_{3} 2NaOH{\xrightarrow {}}Ag_{2}O H_{2}O 2NaNO_{3}}$

Це пов'язано з тим, що утворений під час реакції гідроксид срібла(I) швидко розкладається на оксид та воду:

$\mathrm {2AgOH\rightarrow Ag_{2}O H_{2}O}$ (pK = 2.875)

Більш чистий оксид срібла(I) може бути отриманий внаслідок анодного окислення металевого срібла в дистильованій воді.

Хімічні властивості

Оксид срібла поступово чорніє на світлі, розкладаючись на прості речовини. При нагріванні ця реакція відбувається активніше:

$\mathrm {2Ag_{2}O{\xrightarrow {200^{o}C}}\ 4Ag O_{2}}$

Свіжий осад Ag₂O легко взаємодіє з кислотами:

$\mathrm {Ag_{2}O 2HX\longrightarrow 2AgX H_{2}O}$,

де HX = HF, HCl, HBr, HI, CF₃COOH. Також Ag₂O реагує з розчинами хлоридів лужних металів, утворюючи хлорид срібла і відповідний луг.

В суспензіях оксид здатен відновлюватися до металу під дією водню, пероксиду водню, оксиду вуглецю CO:

$\mathrm {Ag_{2}O H_{2}{\xrightarrow {40^{o}C}}\ 2Ag H_{2}O}$

$\mathrm {Ag_{2}O H_{2}O_{2}\longrightarrow 2Ag O_{2} H_{2}O}$

$\mathrm {Ag_{2}O CO{\xrightarrow {10^{o}C}}\ 2Ag CO_{2}}$

Ag₂O взаємодіє із розчинами ціанідів та амоніаку, утворюючи координаційні сполуки, в яких атом срібла утримує два ліганди:

$\mathrm {Ag_{2}O 4KCN H_{2}O\longrightarrow 2K[Ag(CN)_{2}] 2KOH}$

$\mathrm {Ag_{2}O 2NH_{3} H_{2}O\longrightarrow 2[Ag(NH_{3})_{2}]OH}$

Продукт останньої реакції, гідроксид діаммінсрібла, з часом розкладається з утворенням іміду срібла, який може легко детонувати:

$\mathrm {2[Ag(NH_{3})_{2}]OH\longrightarrow Ag_{2}NH 3NH_{3} 2H_{2}O}$

Оксид срібла є активним окисником по відношенню до сполук хрому, альдегідів, галогенопохідних вуглеводнів:

$\mathrm {3Ag_{2}O 2Cr(OH)_{3} 4NaOH\longrightarrow 2Na_{2}CrO_{4} 6Ag 5H_{2}O}$

Застосування

У вигляді суспензій оксид срібла(I) використовується в медицині як антисептик. У поєднанні з оксидами CuO та MnO₂ є ефективним каталізатором окиснення оксиду вуглецю CO за кімнатної температури, завдяки чому широко застосовується у виробництві протигазів.

Примітки

_1-0">↑ 11113-88-5

d:Track:Q278487

Розкладається.

Merck Index of Chemicals and Drugs [Архівовано 1 лютого 2009 у Wayback Machine.], 14th ed. monograph 8521

Cotton, F. Albert; Wilkinson, Geoffrey (1966). Advanced Inorganic Chemistry (2nd Ed.). New York:Interscience. Advanced Inorganic Chemistry by Cotton and Wilkinson, 2nd ed. p1042

Holleman, A. F.; Wiberg, E. Inorganic Chemistry. — Academic Press: San Diego, 2001. —ISBN 0-12-352651-5.

Biedermann, George; Sillén, Lars Gunnar (1960). Studies on the Hydrolysis of Metal Ions. Part 30. A Critical Survey of the Solubility Equilibria of Ag₂O. Acta Chemica Scandinavica. 14: 717. doi:10.3891/acta.chem.scand.14-0717.

Патент РФ № 2390583

General Chemistry by Linus Pauling, 1970 Dover ed. p703-704