Еліза Ожешко
| Еліза Ожешко | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Eliza Orzeszkowa біл. Эліза Ажэшка | ||||
 Еліза Ожешко1900 | ||||
| Ім'я при народженні | пол. Elżbieta Pawłowska | |||
| Псевдонім | E. O., Bąk (z Wa-Lit-No), Li…ka, Gabriela Litwinka і Eliza Orzeszkowa | |||
| Народилася | 6 червня 1841 Мільковщина | |||
| Померла | 18 травня 1910 (68 років) Городня ·серцево-судинні захворювання | |||
| Поховання | Parish Cemeteryd | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Національність | полька | |||
| Діяльність | письменниця, есеїстка, перекладачка, авторка оповідань | |||
| Сфера роботи | есей і проза | |||
| Мова творів | польська | |||
| Роки активності | 1866 — 1910 | |||
| Напрямок | Література | |||
| Жанр | Проза | |||
| Magnum opus | Nad Niemnemd | |||
| Рід | Pawłowscy herbu Korwind | |||
| Батько | Benedykt Pawłowskid | |||
| Мати | Franciszka Kamieńskad | |||
| У шлюбі з | Нагорський Станіслав | |||
| Автограф |  | |||
| Учасник | Польське повстання 1863—1864 | |||
 | ||||
|
| ||||
 Еліза Ожешко у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Елі́за Оже́шко (пол. Eliza Orzeszkowa; * 6 червня 1841, с. Мільковщина поблизу Гродно, нині Гродненський район, Білорусь — † 18 травня 1910, Гродно) — польська письменниця, есеїстка, перекладачка. У Польщі трактується як письменниця епохи позитивізму.
Народилася 6 червня 1841 року в с. Мільковщина Гродненського району Білорусі.
Одружилася з польським громадським діячем Станіславом Нагорським.
Брала участь у польському січневому повстанні 1863—1864 років, зокрема у травні-червні 1863-го переховувала у своїй домівці ватажка повстанців Ромуальда Трауґутта, якого пізніше переправила за кордон.
Продавши родинний маєток, від 1870 року оселилася у Гродні. З 1894 року з чоловіком майже постійно мешкала у своєму будинку на Муравйовській вулиці, який став осередком культури та мистецтв тогочасного Гродна.
Похоронена на польському кладовищі у Гродні.
- пол. Marta, укр. Марта (оповідання), 1873 на феміністичну тематику
- Вибрані твори. — Київ, 1950.
- Оповідання та повісті. — Київ, 1956.
- Аргонавти. — Київ, 1966.
- 2001 року у Гродні, у приміщенні, де мешкала Ожешко останні 16 років, відкрито її меморіальний будинок-музей (раніше там була розташована місцева філія Спілки письменників Білорусі).
- ↑
- Булаховська Ю. Л. Ожешко Еліза // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти 1 арк с. — С. 505.
- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.
- Ожешко Еліза // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 284. — ISBN 966-692-744-6.
- Ожешко Еліза // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 677-678.
- Ожешкова Еліза // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1196. — 1000 екз.
- Твори Е. Ожешко на порталі ЧТИВО [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
