Перейти до вмісту

Овчинников Андрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрій Овчинников
Народився 1 травня 1961(1961-05-01) (63 роки)
Ангарськ
Зріст 181 см
Позиція правий нападник
захисник
Проф. клуби «Єрмак» (Ангарськ)
«Сокіл» (Київ)
ШВСМ (Київ)
«Нойвід» (Німеччина)
«Нафтохімік»
«Рубін» (Тюмень)
«Калікс» (Швеція)
«Крила Рад»
«Крижинка» (Київ)
«Липецьк»
«Зволен»
«Барселона» (Іспанія)
«Пучсарда» (Іспанія)
«Хака» (Іспанія)
«Донбас» (Донецьк)
Нац. збірна  Україна
Ігрова кар'єра 1978 — 2010

Овчинников Андрій Олександрович (1 травня 1961, Ангарськ) — український і радянський хокеїст, а згодом тренер.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець ангарського хокею. Розпочинав у дитячій команді «Торпедо» під керівництвом В'ячеслава Соколова. Брав участь у турнірі «Золота шайба». Разом з наставником перейшов до юнацької команди «Єрмака». Тренери створили атакувальну ланку Земченко — Земко — Овчинников, і в такому складі вона виступала за сибірський клуб, київський «Сокіл» та молодіжну збірну Радянського Союзу. У команді майстрів «Єрмака» дебютував у 17 років. За два сезони виступів у другій лізі закинув 17 шайб.

Влітку 1980 року Земка і Овчинникова запросили до «Сокола», а Земченко там вже виступав з кінця минулого сезону. У складі молодіжної збірної СРСР здобув бронзову нагороду на чемпіонаті світу 1981 року в Німеччині. На турнірі провів п'ять матчів і двічі вразив ворота суперників. Наступного сезону встановив особистий рекорд результативності — 16 голів у лізі. Майже весь час був основним гравцем київського клубу. Вніс вагомий внесок у здобуття бронзових медалей чемпіонату 1984/85. За «Сокіл» виступав до 1996 року. Всього за «Сокіл» у вищій лізі чемпіонату СРСР і Міжнаціональній хокейній лізі провів 521 матч, закинув 92 шайби, зробив 53 результативні передачі.

З 1985 по 1987 рік здебільшого виступав за іншу київську команду — ШВСМ. У першому сезоні клуб переміг у західній зоні другої ліги, а наступного — вдало виступив у першій лізі. Всього за ШВСМ провів 116 матчів, закинув 39 шайб, зробив 31 результативну передачу.

В подальшому виступав за «Нойвід» (Німеччина), «Нафтохімік» (Нижньокамськ), «Рубін» (Тюмень), «Калікс» (Швеція), «Крила Рад» (Москва), «Крижинка» (Київ), «Липецьк» (Росія), «Зволен» (Словаччина), «Барселона», «Пучсарда», «Хака» (усі — Іспанія). Завершив виступи у сезоні 2009/10 на посаді граючого тренера донецького «Донбаса». Всього за 29 років ігрової кар'єри провів 743 матчі, закинув 154 шайби, зробив 170 результативних передач.

У складі збірної України на чемпіонатах світу 1996 (група C) і 1997 (група C) провів 12 матчів, три голи і п'ять результативних передач.

Тренерську діяльність розпочав у Іспанії. Потім працював у тренерському штабові «Донбасу». Під його керівництвом «Білий барс» (Біла Церква) переміг у чемпіонаті України 2012/13 серед юніорів.

Після завершення активної спортивної кар'єри активно грає в хокей на аматорському рівні. В часи пандемії важко перехворів коронавірусом.

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1): 1985
  • Бронзовий призер молодіжного чемпіонату світу (1): 1981

Посилання

[ред. | ред. код]