Перейти до вмісту

Обша

Координати: 50°19′00″ пн. ш. 22°58′00″ сх. д. / 50.31667° пн. ш. 22.96667° сх. д. / 50.31667; 22.96667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Село
Обша
пол. Obsza
Колишня церква, нині костел

Координати 50°19′00″ пн. ш. 22°58′00″ сх. д. / 50.31667° пн. ш. 22.96667° сх. д. / 50.31667; 22.96667

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Білгорайський повіт
Гміна Обша
Населення 794 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC 1, влітку UTC 2
Телефонний код ( 48) 84
Поштовий індекс 23-413
Автомобільний код LBL
SIMC 0896137
GeoNames 763451
OSM 3118660 ·R (Ґміна Обша)
Обша. Карта розташування: Польща
Обша
Обша
Обша (Польща)
Обша. Карта розташування: Люблінське воєводство
Обша
Обша
Обша (Люблінське воєводство)
Мапа

Обша[2][3] (пол. Obsza) — село в Польщі, у ґміні Обша Білгорайського повіту Люблінського воєводства. Населення — 794 особи (2011[1]).

Історія

[ред. | ред. код]
Старий православний цвинтар
Старий православний цвинтар

1565 року вперше згадується православна церква в селі[2].

За податковим реєстром 1589 року село Пша входило до Замховенського староства Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 8,25 ланів (коло 205 га) оброблюваної землі, піп (отже, була церква), корчма, 3 загородники, 1 коморник без тяглової худоби, а у присілку Пшанська Воля — 3 лани (коло 75 га) оброблюваної землі[4].

У 1860 р. греко-католицькою громадою збудована мурована церква.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[5].

У 1921 році село входило до складу ґміни Бабичі Білгорайського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[6]. За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 167 будинків та 914 мешканців, з них[6]:

  • 455 чоловіків та 459 жінок;
  • 748 православних, 81 римо-католик, 84 юдеї, 1 християнин інших конфесій;
  • 702 українці, 159 поляків, 53 євреї.

У липні-серпні 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].

1943 року польські шовіністи вбили в селі 3 українців[3].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 410 81 295 34
Жінки 384 68 230 86
Разом 794 149 525 120

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Обша

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 145.
  3. а б Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
  4. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 24. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 368. (рос. дореф.)
  6. а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 5. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.