Оборіг
Оборі́г (від прасл. *borgъ, *oborgъ, пов'язаного з дієсловом *(o)bergti — «берегти»)[1] — сільськогосподарська споруда для зберігання сіна або збіжжя. Має вигляд стріхи на чотирьох палях («огнивах», «оборожнях», «оборожинах»)[2][3][4]. Відомий у Європі від часів залізної доби. Первісно використовувався германцями, через яких набув поширення у інших народів. Також — кількість сіна, що вміщується під такою спорудою[5][6].
Оборіг (нім. Barg, або нім. Rutenberg, «гора на палях») — сільськогосподарська споруда, відома в Європі за археологічними знахідками залізної доби. Використовувався германськими народами акваторії Балтійського моря (Північна Німеччина, Скандинавія) і Нідерландів (нід. barn, roedenberg), починаючи з римського часу. Згодом набув поширення у Західній Європі — Англії (англ. barn, helm), Франції (фр. hooiberg), Італії, а також серед балтослов'янських народів Східної Німеччини, Помор'я, Пруссії, Литви (лит. baragas), Польщі, Мазовії (пол. bróg), Богемії (чеськ. oboroh), Угорщини, Валахії, Балканських країн і Русі (ст.-укр. оборогъ). У новітній період вихідці зі Скандинавії, Центральної та Східної Європи принесли культуру використання оборогу до Північної Америки (англ. haybarn, hay barrack).
Найстаріший опис оборогу, що дійшов до нас, походить із «Саксонського зерцала» (1235—1230)[7]. Ольденбурзький список «зерцала» від 1336 року має малюнок цієї споруди і пояснення до нього. У богемській «Велеславській біблії» 1349 року так само зображено оборіг.
-
«Саксонське зерцало»
1336 -
«Велеславська біблія»
1349 -
Пустий оборіг,
Україна -
Повний оборіг
Україна -
Конструкція оборогу,
Нідерланди -
Оборіг з помостом,
Німеччина
Оброги зводилися на господарчому дворі. Їх будували на 4—12 дерев'яних палях, висотою до 10 м, на яких встановлювали стріху. Під нею складали збіжжя, або сіно, яке розміщали безпосередньо на ґрунті, або на помості, віддаленому від ґрунту на 1—2 м для захисту від гниття та гризунів. Під помостом утворювався простір для зберігання сільсько-господарського інвентарю, або місце для утримання домашньої худоби.
У палях робили отвори, в які вставляють кілочки або штирі, на яких безпосередньо й трималася утворена чотирма горизонтальними жердинами (теж називаються «огнивами»)[8] основа стріхи. При необхідності кілки переставляли, регулюючи таким чином висоту положення накриття.
-
Канада -
Нідерланди -
Нідерланди -
Нідерланди -
Нідерланди -
Нідерланди -
Німеччина -
Польща -
Румунія -
Словаччина -
Чехія -
Угорщина -
Україна
_hooiberg_-_Nijkerk_-_20377080_-_RCE.jpg)
.jpg)
- В Україні снувала народна гра «ходити оборога», яку грали на Великдень — усередині церковної огорожі четверо осіб ходили, взявшись одне за одного руками, з двома іншими, що стояли у них на плечах[9][6].
-
Хата і оборіг
Рембрандт, 1641 -
Ферма біля струмка
К. Сафтлевен, до 1650 -
Морський пейзаж
Я. Гоєн, до 1650
Оборіг — одна з гербових фігур у європейській геральдиці. Він зображений на польському гербі Лещиць, яким користувалася польська, німецька литовська і руська шляхта, і який вміщений в один із найстаріших європейських гербовників — «гербовник Золотого руна». Також оборіг фігурує у територіальній геральдиці Східної і Центральної Європи.
-
Гербовник Золотого руна -
-
фон Радоліни
Пруссія -
Колбель
Польща -
Скорков
Чехія
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Огниво // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Оборожень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Оборожина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Оборіг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Оборіг // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Landrecht Drittes Buch 45, § 8.
- ↑ Огниво // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Жайворонок В. В. Оборіг // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 406.
- Uphoff, Ludwig. «Barg» in den Vierlanden // Deutsche Volkskunde 3. 1941, S. 153—155.
- Zimmermann, Wolf Haio. Erntebergung in Rutenberg und Diemen aus archäologischer und volkskundlicher Sicht. Néprajzi Értesítö 71-73, 1991, S. 71–104.
- Zimmermann, Wolf Haio. Der Rutenberg — Ein landwirtschaftliches Nebengebäude zum Bergen von Feldfrüchten und Heu // Der sassen speyghel: Sachsenspiegel — Recht — Alltag. Band 2, Archäologische Mitteilungen aus Nordwestdeutschland. Beiheft 10, Oldenburg 1994, S. 207—216.
- Past, Present and Future of Hay-making Structures in Europe // Sustainability 2019, 11(20), 5581; [1]
- Оборіг // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1169. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оборіг
- Dutch Barn Preservation Society [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.]
