Перейти до вмісту

Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

заклад вищої освіти
Новоолександрійський інститут сільського господарства та лісівництва
Палац Чарторийських у Пулавах[pl] — тут в 1869-1914 роках розміщувався Новоолександрійський інститут
Палац Чарторийських у Пулавах[pl] — тут в 1869-1914 роках розміщувався Новоолександрійський інститут
Палац Чарторийських у Пулавах[pl] — тут в 1869-1914 роках розміщувався Новоолександрійський інститут
Країна  Республіка Польща
Розташування Нова Олександрія, Люблінська губернія, Королівство Польське, Російська імперія
Засновано 1816
Випускники Категорія:Випускники Новоолександрійського інституту сільського господарства

Новоолександрійський інститут сільського господарства та лісівництва — один із перших в Європі та Росії вищих сільськогосподарських навчальних закладів.

Історія

[ред. | ред. код]

Заснований як інститут-«агрономія» у 1816 році в передмісті Варшави Марімонте (нині територія Жолібожа — району Варшави).

У 1840 році до інституту була приєднана Варшавська лісова школа, після чого навчальний заклад отримав найменування Інституту сільського господарства і лісівництва.

У 1860-х роках заклад був переведений в Новоолександрію (Пулави, пол. Puławy, Люблінська губернія), де в 1869 році його розмістили в колишньому палаці Чарторийських. У 1892 році завдяки клопотанням директора інституту професора В. В. Докучаєва він отримав права, що урівнювали його з іншими університетами Росії[1]. Курс навчання з 1893 року був продовжений до 4 років (до цього складав 3 роки).

У 1891 році В. В. Докучаєв займається питаннями сільськогосподарської освіти в Росії при Міністерстві народної освіти та Департаменті землеробства. Через рік він вже відряджений в Нову Олександрію для реформування та управління першим у Росії Інститутом сільського господарства і лісівництва, в якості директора. В інституті він пропрацював лише 3 навчальні роки, але зробив там наукову і адміністративну революцію. Саме ця виснажлива боротьба з бюрократією підірвала його сили і призвела до нервового виснаження.

При інституті був один з найкращих в Росії та Європі музеїв сільського господарства, а також 3 лабораторії, 20 кабінетів, ветеринарна клініка, метеорологічна станція, дослідницькі ферми (молочна і три рослинницьких), оранжереї, лісові розсадники, бібліотека, читальня (біля 200 періодичних видань).

У 1914 році відбулася чергова реорганізація інституту — навчальні програми і склад кафедр стали аналогічними Московському сільськогосподарському інституту. З початком Першої світової війни інститут був евакуйований до Харкова.

У 1921 році відновлений як Харківський сільськогосподарський інститут (нині Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва). Лісовий факультет сільськогосподарського інституту 1930 року був переведений до Києва, об'єднаний з лісоінженерним факультетом Київського сільськогосподарського інституту з утворенням Українського лісотехнічного інституту, що його невдовзі було перейменовано на Київський лісогосподарський інститут. Надалі цей інститут було об'єднано з Київським сільськогосподарським інститутом у Українську сільськогосподарську академію.[2]

У 1916 році на базі підрозділів інституту, що залишилися в Новоолександрії, був створений Науково-дослідний інститут сільського господарства, який проіснував до 1951 року, коли він увійшов до складу інститутів Академії наук Польської народної республіки.

Директори інституту

[ред. | ред. код]
  • Еймонд (1890), дійсний статський радник
  • Докучаєв Василь Васильович (1892—1895)
  • Потиліцин Олексій Лаврентійович (1895—1900)
  • Бєляєв Володимир Іванович (1901—1902)
  • Будрін Петро Васильович (1902—1905), змушений був залишити посаду директора за небажання виключити студентів, які взяли участь у революційному студентському русі.
  • Скворцов Олександр Іванович (1905—1907)
  • Саноцький Антон Степанович (1907—1911)
  • Калугін Іван Іванович (1911—1914)
  • Алов Олександр Олексійович (1915—1919)

Відомі викладачі

[ред. | ред. код]

Відомі випускники

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  2. Історія університету [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.]. Національний університет біоресурсів і природокористування