Нисько (гміна)
Зовнішній вигляд
Гміна Нисько Gmina Nisko |
|||
---|---|---|---|
— Гміна — | |||
|
|||
Країна | Польща | ||
Воєводство | Підкарпатське | ||
Повіт | Ніжанський | ||
Площа | |||
- Повна | 142,44 км² | ||
Населення (31 грудня 2011) [1] | |||
- Усього | 22 539 | ||
- Густота | 158,2/км² | ||
Вебсайт: http://www.nisko.pl/ | |||
Гміна Нисько (пол. Gmina Nisko) — місько-сільська гміна у східній Польщі. Належить до Ніжанського повіту Підкарпатського воєводства[2].
Станом на 31 грудня 2011 у гміні проживало 22539 осіб[1].
Згідно з даними за 2007 рік площа гміни становила 142.44 км², у тому числі[3]:
- орні землі: 38.00%
- ліси: 52.00%
Таким чином, площа гміни становить 18.13% площі повіту.
Станом на 31 грудня 2011[1]:
Опис | Загалом | Чоловіки | Жінки | |||
---|---|---|---|---|---|---|
одиниця | осіб | % | осіб | % | осіб | % |
все | 22539 | 100 | 11036 | 48.96 | 11503 | 51.04 |
міське | 15550 | 100 | 7598 | 48.86 | 7952 | 51.14 |
сільське | 6989 | 100 | 3438 | 49.19 | 3551 | 50.81 |
Коньчице, Нова Вєсь, Новосєлєц, Рацлавіце, Воліна, Заріче.
1 серпня 1934 р. було створено об'єднану сільську гміну Нисько в Нисківському повіті Львівського воєводства. До неї увійшли сільські громади: Клижув, Нова Вєсь, Новосєлєц, Плаво, Пишниця, Рацлавіце, Воліна і Заріче.[4].
Гміна Нисько межує з такими гмінами: Боянув, Єжове, Пишниця, Рудник-над-Сяном, Стальова Воля, Улянув.
- ↑ а б в Ludnosc w gminach wedlug stanu w dniu 31.12.2011 r. [Населення у гмінах станом на 31.12.2011] (пол.) . Центральний статистичний офіс Польщі. 13 серпня 2012. Архів оригіналу (XLS) за 25.06.2013. Процитовано 7 жовтня 2012.
- ↑ Lista plików predefiniowanych (пол.) . Центральний статистичний офіс Польщі. 9 травня 2012. Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 23 вересня 2012.
- ↑ Gmina z Miastem Nisko (пол.) . REGIOset.pl. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 жовтня 2012.
- ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 648 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu niżańskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 12 травня 2016.