Никонівка (Прилуцький район)

село Никонівка
Герб
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Тер. громада	Срібнянська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA74080150190045622
Основні дані
Засноване	1600
Перша згадка	1600 (424 роки)
Населення	134
Площа	1,56 км²
Густота населення	85,9 осіб/км²
Поштовий індекс	17302
Телефонний код	380 4639
Географічні дані
Географічні координати	50°43′27″ пн. ш. 32°55′7″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	154 м
Водойми	р. Лисогір; Гуленський та Новий ставки
Місцева влада
Адреса ради	17300, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, смт. Срібне вул. Миру, 43/а
Карта
Никонівка
Никонівка
Мапа

Ни́конівка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Входить до складу Срібнянської селищної громади.

Географія

Розташоване на правому, березі р. Лисогір, за 7 км від центру громади і за 20 км від залізничної станції Талалаївка. Населення — 134 особи.

Історія

Вперше згадується 1666. Входила до Срібнянської, з 1761 — до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Роменського пов. (1782—1796), до Прилуцького пов. (1797—1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923—1930).

1666 — 24 госп. селян, з них госп. 9-ти дворів «орали на 6-ти волах», госп. 15-ти дворів «орали на 2-х волах»; козаки не показані. Никонівка була вільним військовим селом, «до ратуші Срібнянської прислушаюче».

1737 наліч. 31 госп. селян, 37 госп. козаків (11 виборних , 26 підпомічників). Хоча Никонівка вважалася вільною, селяни її поступово потрапили під владу різних власників. За даними ревізії 1764 за срібнянський сотником М. Троциною значилося 8 дворів селян.

1780 14 дворів (17 хат) селян належали камергеру Будлянському, підсудку Ос. Маслу, кол. хмелівському сотнику М. Шкляревичу; «коронними», тобто на той час ще вільними, залишалися лише 3 двори (4 хати). 1780, крім селян, у Никонівці було 59 дворів (109 хат) козаків.

1782 Будлянський продав свій маєток з селянами сотнику Якову Бойкову.

Найдавніше знаходження на мапах 1787 рік

1797 в селі наліч. 365 душ чол. статі податкового населення.

1859 — 184 двори, 1080 ж у селі була сільська управа. Діяла дерев. Покровська ц-ва, збудована 1723; вона мала три бані в ряд, зі Сх. на Зх. 1794 ц-ва відремонтована, 1866 — перебудована, залишена одна центральна баня.

У 1861-66 pp. у Никонівці містилося Волосне правління відомства Палати державного майна, якому підпорядковано 4593 душі чол. статі державних і казенних селяни та козаків. Після реорганізації волостей Н. увійшла до Срібнянської вол. 2-го стану.

1886 — 7 дворів селян-власників, 135 дворів козаків, 4 двори міщан та ін., 192 хати, 984 ж. ; діяли: ц-ва, церковнопарафіяльна школа, шинок, кузня, 18 вітряків, 5 олійниць.

1910 — 235 госп., з них козаків 185, селян — 41 , ін. непривілейованих — 5, привілейованих — 4, наліч. 1347 ж. , у тому числі 10 теслярів, 14 кравців, 5 шевців, 2 столяри, 1 коваль, 1 слюсар, 148 ткачів, 2 візники, 98 поденників, 15 займалися інтелігентними та 124 — ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 1504 дес. придатної землі.

У 1923-30 pp. Никонівка центр сільради. 1925—280 дворів, 1384 ж.; 1930—291 двір, 1330 ж., 1996—129 дворів, 288 ж.

Село постраждало внаслідок Геноциду українського народу 1932—1933, проведеного урядом СРСР.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,76%
російська	1,24%

Уродженці села

У селі народився український літературний класик Михайло Івченко.

Виставка у Никонівській сільській бібліотеці.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Посилання

• Погода в селі Никонівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]