Нерсесян Грачья Нерсесович

Нерсесян Грачья Нерсесович
вірм. Հրաչյա Ներսիսյան
Народився	12 (24) листопада 1895[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737635]]-1">[1] Ізміт, Вілаєт Айдин, Османська імперія[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737635]]-1">[1]
Помер	6 листопада 1961(1961-11-06)[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-2">[2] (65 років) Єреван, Вірменська РСР, СРСР[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-2">[2]
Поховання	могила Грач’я Нерсісянаd і Пантеон імені Комітаса
Національність	вірмени[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737635]]-1">[1]
Громадянство	Туреччина  СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Роберт-колледжd[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737635]]-1">[1]
Заклад	Театр імені Сундукяна[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737635]]-1">[1]
Діти	Нерсесян Левон Рач’йовичd
IMDb	nm0626287
Нагороди та премії
Нерсесян Грачья Нерсесович у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Грачья Нерсесовіч Нерсесян (вірм. Հրաչյա Ներսեսի Ներսիսյան; 1895 — 6 листопада 1961) — радянський, вірменський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1956).

Біографія

Народився 12 (24) листопада 1895 року у місті Нікомедія (нині — Ізміт, Туреччина) в сім'ї ремісника.

Навчався у французькому і американському коледжах, у вірменському училищі в Константинополі.

З 1915 року почав брати участь в спектаклях вірменських драматичних труп і оперети в Туреччині. У 1918 році став актором Константинопольського вірменського драматичного товариства. Під час роботи творчість зазнала впливу мистецтва А. Антуана, О. М. Люнье-По, а також західноєвропейської трагедійної школи і одночасно віденської оперети.

У 1922 році з групою акторів (В. Папазян, М. Джанан та інші) переїхав до СРСР. Виступав в Батумі в «Залізній театрі».

З 1923 року — актор 1-го Державного театру Вірменії (нині Вірменський театр імені Г. М. Сундукяна) в Єревані.

Був схильний до гострої сценічної реакції, імпровізаційної легкості, величезним акторським чарівністю.

З 1920-х років знімався в кіно (починав в турецьких фільмах). Зарекомендував себе як майстер, що передає багатство внутрішнього світу своїх героїв за допомогою лаконічних зовнішніх виразних засобів.

Помер 6 листопада 1961 року в Єревані. Похований в пантеоні парку імені Комітаса.

Вибрана фільмографія

• 1926 — «Заре»
• 1926 — «Намус»
• 1928 — «Хас-пуш»
• 1928 — «Будинок на вулкані»
• 1934 — «Гікор»
• 1935 — «Пепо»
• 1938 — «Зангезур»
• 1944 — «Давид Бек»
• 1950 — «Дівчина Араратської долини»
• 1956 — «Через честь»
• 1959 — «Про що шумить річка»
• 1960 — «Голоси нашого кварталу»
• 1961 — «Тжвжик»

Звання та нагороди

• Заслужений артист Вірменської РСР (1932)
• Народний артист Вірменської РСР (1939)
• Народний артист СРСР (1956)
• Сталінська премія другого ступеня (1941) — за виконання ролі Акопяна у фільмі «Зангезур»
• Орден Леніна (1944) [1] — за виконання головної ролі у фільмі «Давид Бек»
• Орден «Знак Пошани» (1939)
• Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945»
• Всесоюзний кінофестиваль (Диплом, фільм «Серце співає», Москва, 1958).

Примітки

_1-1">^б Armenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._8_—_Т. 8._—_С. 258–259.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737635]]