Нейлія Гантер Байден
Н́ейлія Ѓантер Б́айден (англ. Neilia Hunter Biden; 28 липня 1942 року, Нью-Йорк — 18 грудня 1972 року, Гокессін, округ Нью-Касл, штат Делавер, США) — американська вчителька та перша дружина 46-го президента США Джо Байдена. Загинула в автокатастрофі в 1972 році разом з маленькою донькою Наомі; двоє її синів, Бо та Гантер, отримали серйозні травми, але вижили.
Нейлія Гантер народилась 28 липня 1942 року в Сканеателесі, Нью-Йорк, в сім'ї Луізи (до шлюбу — Базель; 1915—1993) та Роберта Гантера (1914—1991)[2]. Вчилась в школі-інтернаті в Пенсільванії. Активно брала участь в шкільному французькому клубі, хокеї, плаванні та шкільній раді[3]. Закінчивши середню школу, вступила до Сіракузького університету (м. Сірак'юс). Після випуску працювала шкільною вчителькою в шкільному окрузі міста Сірак'юс (Сиракюз). Була родичкою члена міської ради Оберна Роберта Гантера[4].
Гантер познайомилась з Джо Байденом в Нассау, де він проводив весняні канікули[5]. Оскільки Байден був католиком, а сім'я Нейлії — пресвітеріанською, батько був проти її стосунків з ним, але Нейлії вдалось його переконати[6]. Невдовзі Байден переїхав у Сіракузи та вступив на юридичний факультет. Пара одружилась 27 серпня 1966 року[3]. Після весілля переїхала з чоловіком у Вілмінгтон, де Байден був членом ради округа Нью-Касл. В шлюбі народила трьох дітей: Джозефа Робінетта «Бо», Роберта Гантера та Наомі «Емі» Крістіну[7]. Коли Джо Байден проводив кампанію по усуненню сенатора США від Делавера Дж. Калеба Боггса, газета «The News Journal» назвала Гантер «мозком» його кампанії[3].
18 грудня 1972 року, незабаром після того, як Байден став сенатором США, Гантер поїхала з дітьми купувати різдвяну ялинку[8]. Вона прямувала на захід від Веллі-Роуд в Гокессіні, коли на перехресті з Делавер-Роуд 7 її автомобіль зіткнувся з вантажівкою з причепом. Поліція визначила, що Гантер, можливо виїжджаючи на перехрестя, не помітила вантажівку, що наближалась[9][10]. Слідство показало, що провини водія вантажівки в ДТП не було, він був тверезим і відразу надав допомогу потерпілим[10]. Гантер та її трьох дітей доставили до лікарні Вілмінгтона.
Нейлія та Наомі померли після прибуття, сини вижили, отримавши серйозні травми[11]. Після трагедії Байден спочатку вирішив не займати місце в Сенаті, але колеги по партії переконали його продовжити політичну кар'єру[12]. Байден прийняв присягу в Сенат в лікарні, де лікувались його сини[3].
Виступаючи на церемонії відкриття в Єльському університеті в 2015 році, Байден розповів про свою дружину: «Через шість тижнів після мого обрання весь мій світ змінився назавжди. Поки я наймав співробітників в Вашингтоні, я отримав телефонний дзвінок, мені сказали, що моя дружина та діти їздили за різдвяними покупками, тракторний причіп зіткнувся з ними, вбив мою дружину та доньку. Вони не були впевнені, що мої сини виживуть»[13].
В честь Нейлії Гантер названо парк в передмісті міста Вілмінгтон округу Нью-Касл, штату Делавер[14].
Коледж Каюга в Оберні, де батько Гантер працював багато років, щорічно присуджує премію «Нейлії Гантер Байден» двом випускникам: одну з журналістики, другу з англійської літератури[15]. Серед перших переможців був Уільям (Білл) Фултон, який пізніше був мером міста Вентури, Каліфорнія.
