Перейти до вмісту

Насер аль-Мухамад аль-Ахмад ас-Сабах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Насер аль-Мухамад аль-Ахмад ас-Сабах
араб. ناصر المحمد الأحمد الصباح
Прапор
Прапор
 6-й Прем'єр-міністр Кувейту
7 лютого 2006 — 28 листопада 2011
Попередник: Сабах IV
Наступник: Джабір аль-Мубарак
 
Народження: 22 грудня 1940(1940-12-22) (83 роки)
Ель-Кувейт, Кувейт
Країна:  Кувейт
Релігія: сунізм
Освіта: Женевський університет
Рід: Ас-Сабахd
Діти: Ahmad Nasser al-Mohammed al-Sabahd
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Насер аль-Мухамад аль-Ахмад ас-Сабах (араб. الشيخ ناصر المحمد الأحمد الجابر الصباح‎‎; нар. 22 грудня 1940) — кувейтський політик, шостий прем'єр-міністр Кувейту.

Біографія

[ред. | ред. код]

Шейх Насер народився 1940 року в родині шейха Мухамада — другого сина тогочасного кувейтського монарха Ахмада I — та сеїди Насими бінт Таліб аль-Накіб. Таким чином, шейх Насер є племінником двох кувейтських емірів: Джабіра III та Сабаха IV.

Середню освіту здобував у Кувейті та Великій Британії, вищу — у Швейцарії, де 1964 року закінчив Женевський університет, отримавши ступінь з політичних наук та економіки. Також отримав диплом з французької мови (1960). Також володіє англійською, французькою та трохи перською мовами.

Розпочав свою кар'єру 1964 року з праці в міністерстві закордонних справ Кувейту в ранзі третього секретаря кувейтського представництва при ООН. Пізніше був постійним представником своєї країни в європейському офісі ООН у Женеві.

Від 1966 до 1974 року обіймав посаду посла в Ірані, від 1968 одночасно — посла в Афганістані. 1979 року він став заступником міністра, а потім міністром інформації. Під час іракської окупації емірату в 1990—1991 роках створив першу кувейтську радіостанцію у вигнанні, та саме його голос почули в ефірі піддані держави, коли він звернувся до них зі словами: «Говорить Кувейт»[1]. Від вересня 1991 року очолював міністерство у справах канцелярії еміра.

8 лютого 2006 року новий емір Кувейту Сабах IV призначив свого племінника шейха Насера на посаду голови уряду та доручив йому формування нового кабінету міністрів.

28 жовтня 2007 року прем'єр-міністр вніс зміни до складу чинного уряду, розділивши міністерства оборони та внутрішніх справ. Тільки шість міністрів зі старого складу кабінету зберегли свої портфелі[2].

17 березня 2009 року парламент змушував шейха подати у відставку під тиском звинувачень у порушенні конституції та розтратах. Однак шейх Насер зберіг свою посаду, а парламент було розпущено. Втім 28 листопада 2011 року Насер вийшов у відставку з посади голови уряду[3].

26 квітня 2011 року Президент України Віктор Янукович нагородив шейха Насера орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня за значний особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, реалізацію міжнародних гуманітарних програм, багаторічну плідну громадську діяльність[4].

Родина

[ред. | ред. код]

У 1969—1977 роках шейх Насер був одружений зі своєю двоюрідною тіткою — Шахразад бінт Хамуд ас-Сабах, онукою шейха Джабіра II. Від того шлюбу народились два сина: Сабах (21 березня 1970) й Ахмад (1971).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Шейх Насер Мухаммед аль-Ахмед ас-Сабах. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015.
  2. ↑ Перестановки в правительстве Кувейта и их политическое значение. Архів оригіналу за 27 квітня 2008.
  3. ↑ Кувейт лишился правительства. www.ukrrudprom.com (рос.) . 29 листопада 2011. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  4. ↑ Указ Президента України від 26 квітня 2011 року № 502/2011 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Насер_аль-Мухамад_аль-Ахмад_ас-Сабах&oldid=39190668