Перейти до вмісту

Наливайківка

Координати: 50°29′6″ пн. ш. 29°43′6″ сх. д. / 50.48500° пн. ш. 29.71833° сх. д. / 50.48500; 29.71833
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Наливайківка
Герб Прапор
Будинок Наливайківської сільради Макарівського району, 2009 рік
Будинок Наливайківської сільради Макарівського району, 2009 рік
Будинок Наливайківської сільради Макарівського району, 2009 рік
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бучанський район
Тер. громада Макарівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32080190310018794
Основні дані
Засноване 1506
Населення 876
Площа 0,483 км²
Густота населення 1813,66 осіб/км²
Поштовий індекс 08022
Телефонний код 380 4578
Географічні дані
Географічні координати 50°29′6″ пн. ш. 29°43′6″ сх. д. / 50.48500° пн. ш. 29.71833° сх. д. / 50.48500; 29.71833
Середня висота
над рівнем моря
170 м
Місцева влада
Адреса ради 08022, Київська обл., Бучанський р-н, с. Наливайківка, вул. Центральна, буд. 117а
Карта
Наливайківка. Карта розташування: Україна
Наливайківка
Наливайківка
Наливайківка. Карта розташування: Київська область
Наливайківка
Наливайківка
Мапа
Мапа

CMNS: Наливайківка у Вікісховищі

Налива́йківка — село Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області. Розташоване за 6 км від центру громади та за 61 км від обласного центру. Найближча залізнична станція — Бородянка, за 28 км. Площа населеного пункту становить 459 га, кількість дворів — 735. Кількість населення — 805 осіб. День села — 19 грудня.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про село Наливайківку у складі маєтностей Ясинецьких датується 1506 роком[1].

Наливайківка — батьківщина древнього українського шляхетського роду Наливайків, на честь якого, за легендою, населений пункт отримав свою назву. Наливайко зі своїми козаками належав до Білоцерківського полку, що охоплював землі південно-західної частини Макарівщини, де і знаходиться територія села. Наприкінці 1595 р. під впливом народних хвилювань, викликаних утиском православної віри, Северин Наливайко з козаками стали на оборону своєї християнської віри. Краєзнавець XIX століття Лаврентій Похилевич у «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии» писав, що Наливайківка:

«... батьківщина древнього малоросійського дворянського роду Наливайків, з якого відомими є: гетьман Наливайко, замучений поляками за православ'я і патріотизм і старший його брат соборний протопоп в Острозькому замку князів Острозьких, що звелів поховати його по смерті в полі, щоб кістки його не зблизилися з папськими єретиками, яких панування в Острозі він передбачив ».

Оригінальний текст (рос.)
«...родина древней малороссийской дворянской фамилии Наливайков, из которой известны: гетман Наливайко, замученный поляками за православие и патриотизм и старший его брат соборный протопоп в Острогском замке князей Острожских, велевший похоронить его по смерти в поле, чтобы кости его не сблизились с папскими еретиками, которых господство в Остроге оне предвидел».

Мешканці Наливайківки взяли активну участь у повстанні надвірних козаків. Вони долучилися до повстанців полковника Івана Бондаренка[2].

У 1848 р. в Наливайківці відбулися селянські заворушення, викликані введенням інвентарних правил.

До Жовтневого перевороту в селі був поміщик А. З. Кіх. Селяни займалися сільським господарством та працювали на спиртовому заводі.

Була побудована одна з найкращих церков району, яку зруйнували в 1960 р. Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви св. Миколая с. Наливайківка (приписний хут. Почепин) Макарівської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України[3].

Перше колективне господарство — комуна — було організоване в 1919 р. на базі маєтку поміщика Кіха.

У 1929—1930 рр. більшовиками проведені репресії проти селянства, було заарештовано 8 мешканців села, розкуркулені і вивезені заможні сім'ї. У 1933 р. від штучного голодомору в селі помер кожний третій житель села. У листопаді-грудні 1932 року комуна «Сила» була занесена на «Чорну дошку».

Коли почалася Німецько-радянська війна, 600 жителів села боролися на фронтах та 18 в партизанських загонах. 194 особи полягли смертю хоробрих. 8 листопада 1943 р. село було визволене від ворога. За мужність і героїзм, виявлені в боях, 161 наливайківець нагороджений орденами і медалями.

У 1947 р. жителі села пережили черговий страшний голодомор.

У 1948 р. три колгоспи села були об'єднані в одне господарство, яке з 1955 р. називалося «Родина». Напрями господарства — м'ясо-молочно-картопляно-льонарський та садівництво, городництво, птахівництво.

В «Історії міст і сіл Української РСР» про Наливайківку початку 1970-х було подано таку інформацію:

Наливайківка - село, центр сільської Ради, розташоване за 7 км від районного центру та за 27 км від залізничної станції Бородянка. Населення - 1470 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Почепин.

У селі - центральна садиба колгоспу «Родина», який має 3400 га землі, у т. ч. орної - 2868 га. Розвинуте тваринництво м'ясо-молочного напряму. Вирощують картоплю, льон. Допоміжні галузі: садівництво, городництво, птахівництво. У Наливайківці - восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека.[4].

У 1981 р. була побудована нова школа.

В селі діють фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб; працює аеродром сільськогосподарського призначення; заасфальтовано дороги, проведено центральний водопровід, газ.

Славиться Наливайківка своїми знаними людьми, які відзначені урядовими нагородами: це С. І. Соломенко, Н. М. Соломенко, Н. Л. Волощенко, М. С. Швед, С. О. Доба, Х. О. Нищенко, М. К. Соломенко, С. М. Колісна, Г. М. Булах.

ХХІ століття

[ред. | ред. код]

У квітні 2001 р. загальними зборами колгоспу затверджена реорганізація КСП «Родина» у СТОВ. Жителі села отримали майнові паї та державні акти на землю. Землею користується орендатор.

У селі працює кооператив «Джерельце» з обслуговування населення села водою та сільськогосподарськими послугами.

З 2005 р. у Наливайківці діє завод «ІКС-Техно» з виробництва комплектуючих приладів до комп'ютерів. Сільська рада здає в оренду аеродром ТОВ «Аеропракт» з перспективою побудови мікрозаводу з будівництва малих літаків[5].

З 2006 р. біля села будується центральна електроенергетична система ЕП 750/350 кВ «Київська».

У центрі села стоїть пам'ятний знак заснування села: «Село Наливайківка засноване гетьманом Северином Наливайком в 1595 році».

5 жовтня 2013 року митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній звершив освячення новозбудованого храму святителя Миколая Чудотворця в селі Наливайківка Макарівського району[6]

11 березня 2022 року під час російського вторгнення в Україну поблизу селі відбувся танковий бій, у ході якого загинули Олександр Цюпак та Роман Марценюк. Посмертно їх було удостоєно звання Героя України[7].

Економіка

[ред. | ред. код]

У квітні 2019 року підприємство Аеропракт вело перемовини щодо розгортання виробництва на 8 тис. м² у селі, де планувалося розміщення заводу з виробництва надлегких літаків.[8]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
  2. Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 14 червня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Патріарший намісник звершив освячення храму в селі Наливайківка. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 7 жовтня 2013.
  7. Роман Марценюк знищив кілька одиниць ворожої бронетехніки. armyinform. 12 липня 2022 2022. Процитовано 12 липня 2022 2022.
  8. На Макарівщині збудують завод з виробництва літаків. http://uprom.info/. національний промисловий портал. 21 квітня 2019. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]