Координати: 48°44′23″ пн. ш. 38°14′27″ сх. д. / 48.73972° пн. ш. 38.24083° сх. д. / 48.73972; 38.24083

Нагірне (Бахмутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Нагірне
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Бахмутський район
Тер. громада Соледарська міська громада
Код КАТОТТГ UA14020090350023153
Облікова картка Нагірне 
Основні дані
Населення 14
Поштовий індекс 84541
Телефонний код 380 6274
Географічні координати 48°44′23″ пн. ш. 38°14′27″ сх. д. / 48.73972° пн. ш. 38.24083° сх. д. / 48.73972; 38.24083
Висота над рівнем моря 193 м
Водойма р. Суха Плітка


Відстань
Найближча залізнична станція: Незаможний
Селищна влада
Адреса 84541, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Берестове, вул. Центральна, 2
Голова селищної ради Устинова Галина Іванівна
Карта
Нагірне. Карта розташування: Україна
Нагірне
Нагірне
Нагірне. Карта розташування: Донецька область
Нагірне
Нагірне
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Нагірне.

Нагі́рне — селище Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області в Україні.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 27 км і проходить автошляхом Т 1302. Біля села тече річка Суха Плітка. Поруч розташоване кар'єр Нирківського родовища гіпсу.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Станом на початок травня 2022 року відрізок дороги Т 1302 Лисичанськ — Бахмут став відігравати стратегічно важливу роль, адже це єдиний шлях, що сполучав вільні населені пункти Луганської області з рештою країни[1].

25 травня 2022 року російським загарбникам вдалось вийти на трасу Бахмут — Лисичанськ у районі сіл Нагірне та Білогорівка. Противник прагне закріпитись та розширити зону прориву. Якщо противник зможе закріпитись, це буде означати оперативне оточення наших військ у районах Сєвєродонецька та Лисичанська. Оточення буде неповним — але залишиться тільки один другорядний шлях[2].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 14 осіб, із них 64,29 % зазначили рідною мову українську, 7,14 % — російську та 28,57 % — вірменську мову[3].

Вірмени

[ред. | ред. код]

Станом на 2001 рік у селі був найвищий відсоток вірменського населення в Україні — 28,6 % вірменськомовних. Проте в Новій Зорі (друге місце в Україні за відсотком вірменського населення серед жителів) значно більше вірмен, зважаючи, що в Нагірному лише 14 жителів, а в Новій Зорі 154, хоча там відсоток трохи нижчий — 27,9 %.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ На Луганщині точаться запеклі бої за «дорогу життя». Укрінформ. 9 травня 2022. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  2. ↑ Окупанти прорвали українську оборону в районі Попасної. Ukrainian Military Pages. 25 травня 2022. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 листопада 2020.
  4. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2017.


Донецька область Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нагірне_(Бахмутський_район)&oldid=41601034