Перейти до вмісту

Міха Йосеф Бердичівський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міха Йосеф Бердичівський
Народився19 (31) серпня 1865[https://bigenc.ru/_Большая_российская_энциклопедия]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Большая_российская_энциклопедия]],_2004.[[d:Track:Q1768199]][[d:Track:Q649]][[d:Track:Q5061737]]-1">[1][[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-2">[2][http://global.britannica.com/biography/Micah-Joseph-Berdichevsky_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]-3">[3]
Меджибіж, Подільська губернія, Російська імперія[https://bigenc.ru/_Большая_российская_энциклопедия]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Большая_российская_энциклопедия]],_2004.[[d:Track:Q1768199]][[d:Track:Q649]][[d:Track:Q5061737]]-1">[1]
Помер18 листопада 1921(1921-11-18)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb134872276_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-4">[4][http://global.britannica.com/biography/Micah-Joseph-Berdichevsky_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]-3">[3][https://bigenc.ru/_Большая_российская_энциклопедия]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Большая_российская_энциклопедия]],_2004.[[d:Track:Q1768199]][[d:Track:Q649]][[d:Track:Q5061737]]-1">[1] (56 років)
Берлін, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка[https://bigenc.ru/_Большая_российская_энциклопедия]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Большая_российская_энциклопедия]],_2004.[[d:Track:Q1768199]][[d:Track:Q649]][[d:Track:Q5061737]]-1">[1]
ПохованняЄврейське кладовище Васензе
Країна Російська імперія
Діяльністьписьменник, журналіст, філософ, есеїст
Мова творівїдиш і німецька
Magnum opusQ106312660?
ДітиEmanuel Bin-Goriond

CMNS: Міха Йосеф Бердичівський у Вікісховищі

Міха Йосеф Бердичівський (1865, Меджибіж — 1921, Берлін) — єврейський мислитель і письменник на івриті та їдиші українського походження.

Біографія

[ред. | ред. код]

М.Бердичівський народився в Меджибожі в хасидській родині. Він нащадок рабинів. Рано захопився ідеями руху Гаскала. У 1890 році переїхав до Німеччини, навчався в Бреслау два роки в єврейській семінарії та університеті. З 1892 року проживав у Берліні, де займався наукою про єврейство (Юдаїка), a також Ніцше і Гегелем. Виступає з критичними статтями по ідеології Ахад-ха-Ама, Гаскали та сіонізму.

Продовжував навчання у Берні, потім знову провів чотири роки в Берліні (18961900), де опублікував велику кількість статей на івриті із закликами до переоцінки цінностей та розширення горизонтів івритської літератури.

У 1900 році одружився з Рахель Ромберг, яка багато допомагала літературній роботі чоловіка. У 1903 році у них народився син Іммануель.

Після перебування у Варшаві, Бердичівський знову опинився в Бреслау, де написав свої найвідоміші твори (19011911 роки). Потім — знову Берлін. Під час Першої світової війни і пізніше справи пішли гірше — обмеження у переміщенні для громадян Російської імперії, що похитнуло його здоров'я. Важким ударом для Бердичівського стала звістка про загибель його батька під час погрому.

Помер у 1921 році і похований на Єврейському цвинтарі в Вайсензеє в Берліні.

Творчість

[ред. | ред. код]
Молодий Міха Бердичівський

Перше зібрання творів Бердичісвського у 20-ти томах вийшло вже у 19211925 роках в Берліні. Бердичівський написав близько 150 оповідань на івриті, багато новел на ідиш та трохи німецькою. Писав романи, наприклад, «Мір'ям». У творчості присутні автобіографічні елементи, описи побуту євреїв у смузі осілості. Написав велику кількість есе і статей, багато з них гостро-критичні. Збирав і публікував єврейські легенди.

Для творчості Бердичівського характерні критика традиційного єврейського життя разом з гордістю за єврейську спадщину. Пропонував вважати єврейство не лише релігією, але й культурою, окремою цивілізацією. Творчість Бердичівського викликала інтерес таких ортодоксальних релігійних письменників як рав Кук Аврагам Їцхак і раббі Ієхіель Яаков Вайнберг. На думку обох, єресь і бунт Бердичівського йдуть з того ж джерела, що і святість[5][6][7].

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина Бердичівського — Рахель Ромберг; Син Бердичівського — Іммануель Бен-Горіон (1903, Бреслау — 1978, Єрусалим) редагував і видавав твори батька в Ізраїлі.

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-1">б [https://bigenc.ru/_Большая_российская_энциклопедия]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Большая_российская_энциклопедия]],_2004.[[d:Track:Q1768199]][[d:Track:Q649]][[d:Track:Q5061737]]
_1-2">в [https://bigenc.ru/_Большая_российская_энциклопедия]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Большая_российская_энциклопедия]],_2004.[[d:Track:Q1768199]][[d:Track:Q649]][[d:Track:Q5061737]]
_1-3">г Большая российская энциклопедияМосква: Большая российская энциклопедия, 2004.
  • [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
  • _2-0">↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • [http://global.britannica.com/biography/Micah-Joseph-Berdichevsky_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]
  • _3-0">а [http://global.britannica.com/biography/Micah-Joseph-Berdichevsky_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]
    _3-1">б Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  • [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb134872276_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
  • _4-0">↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  • рав Авраам Ицхак Кук, івр. Arpilei Tohar, 2
  • «Ахад-ха-Ам как мыслитель и лидер» (на иврите), Иешурун, 8 (1921), 118—122
  • Marc B. Shapiro. The First World War and its aftermath // Between the Yeshiva World and Modern Orthodoxy: The Life and Works of Rabbi Jehiel Jacob Weinberg, 1884—1966. — London; Portland, Or.: Littman Library of Jewish Civilization., 1999. — P. 74. — 288 p. — BookSources/1874774528 ISBN 1-874774-52-8.Шаблон:Книга:Between the Yeshiva World and Modern Orthodoxy(англ.)Шаблон:Книга:Between the Yeshiva World and Modern Orthodoxy
  • Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міха_Йосеф_Бердичівський&oldid=30078471