Перейти до вмісту

Міхал Францішек Потоцький

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міхал Францішек Потоцький
Michał Franciszek Potocki
Фундаційна таблиця над входом до костелу домініканців, Кам'янець на Поділлі
ПсевдоМихайло, Михайло Францішек Потоцький
Народивсяневідомо
Помер1753
Кам'янець-Подільськ, Річ Посполита
ПохованняКам'янець-Подільський
ГромадянствоРіч Посполита
Національністьполяк
Місце проживанняКам'янець-Подільський
Діяльністьвійськовик, управлінець, меценат
Відомий завдякимеценат костелу та монастиря домініканців, (Кам'янець-Подільський)
Посадатеребовлянський староста[d] і чигиринський старостаd
Конфесіякатолик
РідПотоцькі
БатькоЮзеф Станіслав Потоцький
МатиЕлеонора з Реїв
РодичіПавел Потоцький (дід), Александр Ян, Теодор, Потоцькі (стриї)
Брати, сестриЯн Потоцький
У шлюбі зМаріанна з Концьких
ДітиЕлеонора Тереза, Урсула
Герб
Герб

Міхал Францішек Потоцький (пол. Michał Franciszek Potocki, ? — 1753 або 1760) — польський шляхтич гербу Пилява, військовик, державний діяч, меценат.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Пам'ятна дошка, Підкамінь

Син кам'янецького каштеляна Юзефа Станіслава Потоцького та Елєонори з Реїв, внук кам'янецького каштеляна Павела Потоцького.[1]

1746 р. коштом М. Ф. Потоцького розпочався другий етап будівництва келій домініканського монастиря в Підкамені.[2]
Меценат відбудови та реконструкції костелу святого Миколая та монастиря домініканців у місті Кам'янець-Подільський, тоді — домініканського монастиря в Підкамені (на стінах монастиря збереглась пам'ятна плита фундаторів)[1].

1758 року Йоахім Кароль Потоцький отримав місто Мурафу Брацлавського воєводства і 8 фільварків від стрийка — теребовлянського старости Міхала Францішека Потоцького.[3]

Був власником маєтності Савинці (тепер Ярмолинецький район). 1759 року передав маєтність Нєсвін небожу Теодорові Потоцькому, Говарчув — йому спільно з Йоахімом — у Сандомирському воєводстві.[4]

Помер, за одними даними, 1753 року[5], за іншими — 1760 року у власному будинку («будинок Потоцького») на території фундованого домініканського монастиря (Кам'янець-Подільський). Два останні роки перед смертю провів у монастирі.[6]

Посідав уряди старости теребовельського, чигиринського.[1][5]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Маріанна з Концьких, сестра Яна Станіслава Концького, шлюб 25 травня 1721 року.[7] Діти:

  • Елеонора Тереза — дружина Юзефа Накваського, каштеляна равського
  • Урсула — дружина Героніма Вєлопольського, великого коронного конюшого.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.) [недоступне посилання]
  2. Сокаль і Сокальщина. Хрестопроісхожденський монастир студійського уставу в Підкамені. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 16 червня 2013.
  3. Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 55—56. (пол.)
  4. Szczygielski W. Potocki Teodor h. Pilawa (1730—1812) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/2, zeszyt 117. — S. 215. (пол.)
  5. а б Nagielski M. Potocki Jan h. Pilawa (zm. 1675)… — S. 57.
  6. Вечерський В. Українські монастирі. — К., Харків : ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008. — іл. — С. 369. — (Невідома Україна). — ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7.
  7. Rabowicz E., Stok P. Kącki Jan Stanisław h. Brochwicz (ok. 1685—1727) // Słownik Polski Biograficzny. — T. XII. — S. 315. (пол.)
  8. Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Nagielski M. Potocki Józef Stanisław (Stanisław) h. Pilawa (zm. 1722) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 1—176.— S. 57. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]