Перейти до вмісту

Міхал Антоній Радзивілл

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міхал Антоній Радзивілл
Mykolas Antanas Radvila
Народився1 жовтня 1687(16871001)
Клецьк
Помер29 серпня 1721
Уціха
ПідданствоРіч Посполита
Національністьлитвин
Діяльністьдержавний діяч
Титулграф
ПосадаКовенський старостаd, Лідський старостаd, посол Сейму Речі Посполитої[d], крайчий[https://pbc.biaman.pl/dlibra/publication/1390/edition/1506/content_Senatorowie_i_dygnitarze_Wielkiego_Księstwa_Litewskiego_1386—1795]_/_за_ред._[[:Юзеф_Вольф|J. Wolff]]_—_[[:Краків|Kraków]]:_1885._—_С. 230.[[d:Track:Q123243396]]-1">[1], староста немонойцькийd, староста Метельськийd і вількамирський старостаd
Конфесіякатолик
РідРадзивілли
БатькоДомінік Миколай Радзивілл
МатиАнна Маріанна Полубинська
Брати, сестриЯн Миколай Радзивілл і Миколай Фаустин Радзивілл
У шлюбі зМарціанна Сесицька
Діти1 син і 1 донька
Герб
Герб

Міхал Антоній Радзивілл (лит. Mykolas Antanas Radvila, пол. Michał Antoni Radziwiłł, *1 жовтня 1687, Клецьк — †29 серпня 1721, Уціха) — державний діяч Великого князівства Литовського в Речі Посполитій. Засновник Шидловєцької гілки Радзивіллів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з литовського магнатського роду Радзивіллів, гілки Несвізької. Другий син Домініка Миколая Радзивілла, підканцлера литовського, і Анни Маріанни Полубинської. Народився 1687 року. У 1697 році після смерті батька отримав Шидловець в Сандомирському воєводстві і титул графа. Водночас опинився під опікою старшого брата Яна Миколая. Навчався в Несвізькому єзуїтському колегіумі. У 1699 році разом з братами здійснив закордонну поїздку Німеччиною, Францією, Іспанією, Голландією. Навчався у Сорбоні.

1703 році повернувся до Речі Посполитої. Згодом перебирається до Шидловця. У 1704 році Михайло Антоній одружився з представницею заможного шляхетського роду Сесицьких, отримавши маєтності в Новогрудському воєводстві. Того ж року отримав від брата лідське староство. 1706 року призначено крайчим великим литовським. Невдовзі став власником староств вілкомирського, ковенського, метельського і немонойцького.

У 1711 році звертався за отриманням згоди єпископа краківського на будівництво синагоги. За офіційними даними, жидівська громада в Шидловці була заснована в тому ж році. Потім там побудували синагогу і будівлю для проведення ретельного обряду обмивання, заклали цвинтар. 1718 року обирається послом (делегатом) вілкомирського староства на вальний сейм 1718 року.

На кінець життя майже був банкрутом, більшість його маєтків були у заставі. Помер 1721 року.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Марціанна, донька Міхайла Довмонта Сесицького, воєводи мстиславського

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Pamiętniki Krzysztofa Zawiszy, wojewody mińskiego, (1666—1721), Warszawa 1862, s. 349.
  • Mykolas Antanas Radvila. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, IX t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1982. T.IX: Pintuvės-Samneris, 306 psl.
  1. [https://pbc.biaman.pl/dlibra/publication/1390/edition/1506/content_Senatorowie_i_dygnitarze_Wielkiego_Księstwa_Litewskiego_1386—1795]_/_за_ред._[[:Юзеф_Вольф|J. Wolff]]_—_[[:Краків|Kraków]]:_1885._—_С. 230.[[d:Track:Q123243396]]
_1-0">↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 230.