Перейти до вмісту

Мікалоюс Константінас Чюрльоніс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мікалоюс Константінас Чюрльоніс
лит. Mikalojus Konstantinas Čiurlionis
Народження22 вересня 1875(1875-09-22)
Варена, Троцький повіт (Віленська губернія), Віленська губернія, Російська імперія
Смерть10 квітня 1911(1911-04-10) (35 років)
 Варшава, Російська імперія
(пневмонія)
Похованняцвинтар Расу
Національністьлитовці-1">[1]
Країна Російська імперія
Жанрхудожник
НавчанняЛейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона (1902), Музичний університет Фридерика Шопена (1899) і Академія образотворчих мистецтв у Варшаві
Діяльністькомпозитор, художник
Напрямокмодерн
Роки творчості19001911
ВчительКарл Райнеке
У шлюбі зСофія Кімантайте-Чюрльонене
ДітиDanutė Čiurlionytė-Zubovienėd
Брати, сестриStasys Čiurlionisd, Jonas Čiurlionisd і Jadvyga Čiurlionytėd
Роботи в колекціїНаціональний художній музей імені Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса і Національний музей у Варшаві
Сайтciurlionis.eu

CMNS: Мікалоюс Константінас Чюрльоніс у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Мікало́юс Константі́нас Чюрльо́ніс (лит. Mikalojus Konstantinas Čiurlionis; 22 вересня 1875 — 10 квітня 1911) — литовський художник і композитор («Соната сонця», «У лісі»).

Чюрльоніс сприяв символізму та югендстилю, був представником періоду кінця століття. Він вважається одним із піонерів абстрактного модерну в Європі. За своє коротке життя Мікалоюс створив близько 400 музичних п'єс, 300 картин, а також безліч літературних творів, віршів. Більшість картин художника розміщені в Національному художньому музеї імені Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса у Каунасі. Його творчість вплинула на сучасну литовську культуру.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Поштова марка СРСР присвячена М. К. Чюрльонісу, 1975 (ЦФА 4494, Скотт 4357)

Дитинство провів в місті Друскінінкай, де його батько був органістом. Професійна музична кар'єра почалася в музичній школі і оркестрі князя М. Огінського в Плунгянах (18891893). Музиці навчався у Варшавському музичному інституті (18941899) і Лейпцизькій консерваторії (19011902).

М. К. Чюрльоніс. Казка королів

Вчився живопису в художній школі Я. Каузика (19021905) і художньому училищі (1905) у К. Стабровського у Варшаві. Вперше експонує свої роботи в Варшаві в 1905 році. У 1906 році його роботи виставляються на виставці учнів Варшавського художнього училища в Петербурзі. Один з ініціаторів і учасників першої литовської художньої виставки в у Вільнюсі в 1907 році. У 1908 році живе у Вільнюсі, де керує хором, частину часу в Друскінінкай і Паланзі.

Восени 1908 році в Петербурзі за сприяння М. В. Добужинського увійшов до кола художників, що пізніше утворили об'єднання «Світ мистецтва».

Помер після важкого нервового захворювання в санаторії під Варшавою.

У Каунасі знаходиться Національний художній музей імені Чюрльоніса; у Друскінінкаї є меморіальний будинок-музей Чюрльоніса (філія музею в Каунасі). Ім'я Чюрльоніса носить заснована в 1945 році Національна школа мистецтв М. К. Чюрльоніса у Вільнюсі, єдина в Литві школа мистецтв з повним 12-річним циклом навчання.

У 1985 році Йонас Вайткус зняв фільм «Зодіак» про Чюрльоніса. Григорій Гладій виконав головну роль, а Майя Плісецька — роль Музи митця.

Музична творчість

[ред. | ред. код]

Автор перших литовських симфонічних поем «У лісі» (19001901) і «Море» (19031907), увертюри «Кястутіс» (1902), кантати для хору і симфонічного оркестру «De profundis» (1899), струнного квартету, творів для хору а capella на тексти псалмів. Записав і обробив понад 60 литовських народних пісень. Склав понад 200 творів для фортепіано (прелюди, варіації, «пейзажі», твори для струнного квартету і органу).

Образотворче мистецтво

[ред. | ред. код]
М. К. Чюрльоніс. Спокій

Написав близько 300 творів, в дусі модерну і ар нуво що поєднують вплив символізму з елементами народного декоративно-прикладного мистецтва, цитатами і ремінісценціями з японської, єгипетської, індійської культур і прагнення до синтезу мистецтв і пошуків аналогій музики і образотворчого мистецтва. Останнє особливо виразно в таких творах, як «Соната сонця», «Соната весни» (1907), «Соната моря», «Соната зірок» (1908). Створював символічно-узагальнені твори, що переносять до світу казки (триптих «Казка», цикл «Казка королів»; 1907), міфів (цикли «Сотворення світу», 19041906, «Знаки Зодіаку» 1907) космогоній, народних уявлень (цикли «Весна», «Зима» 1907; «Жемайтські хрести», «1909»). Твори знаходяться в Каунаському художньому музеї імені Чюрльоніса.

Соната весни

[ред. | ред. код]

Картини поза циклами

[ред. | ред. код]

Твори

[ред. | ред. код]
  • Apie muziką ir dailę, laiškai, užrašai ir straipsniai. Vilnius, 1960.

Примітки

[ред. | ред. код]
_2-0">↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література

[ред. | ред. код]
  • Видання творів М.-К. Чюрльоніса Сонаты и фуги: комплект репрод. / М.-К. Чюрлёнис ; авт. текста и сост. В. Ландсбергис. — Вильнюс: Вага, 1980. — 15 л. текста : 33 л. репрод. в папке.
  • М. К. Чюрлёнис: комплект открыток / М. К. Чюрлёнис ; сост. и авт. вступ. ст. И. Умбрасас. — Ленинград: Аврора, 1977. — 16 открыток.
  • М. К. Чюрлёнис: репродукции / М. К. Чюрлёнис ; авт. текста А. Венцлова. — Вильнюс: Вага, 1975. — 40 с. : 32 репрод. в папке. — Текст на лит., рус., англ., фр. и нем. яз.
  • Миколаюс Константинас Чюрлёнис: альбом / М. К. Чюрлёнис ; авт. текста Л. Шепетис ; сост. : В. Чюрлёните-Каружене, Ю. Григене. — Вильнюс: Вага, 1981. — 308 с. : цв. ил. — Текст на лит., рус., англ., фр. и нем. яз.
  • Про М. К. Чюрльоніса
  • Бальчунене Г. И. М. К. Чюрлёнис: (к 100-летию со дня рождения) / Г. И. Бальчунене. — Москва: Знание, 1975. — 32 с. : 16 с. вкл. — (Новое в жизни, науке, технике. Серия «Искусство» ; № 5).
  • Воложин С. Со-мнение: попытка приобщиться к художеств. миру Чюрлёниса / С. Воложин. — Одесса: Негоциант, 1999. — 215 с. — ISBN 966-7423-21-2.
  • Гаудримас Ю. К. М.-К. Чюрлёнис: пер. с лит. / Ю. К. Гаудримас, А. Савицкас. — Вильнюс: Vaga, 1965. — 122 с. : 13 л. ил. и нот. ил.
  • Ландсбергис В. В. Творчество Чюрлёниса: (Соната весны) / В. В. Ландсбергис. — 2-е доп. изд. — Ленинград: Музыка, 1975. — 280 с. : ноты, 20 л. ил., портр.
  • Межелайтис Э. Мир Чюрлёниса / Э. Межелайтис // Межелайтис Э. Собрание сочинений: в 3 т. — Москва, 1978. — Т. 2. — С. 399—432.
  • Розинер Ф. Гимн солнцу: искусствовед. повесть / Ф. Розинер. — Москва: Молодая гвардия, 1974. — 192 с.
  • Розинер Ф. Искусство Чюрлёниса: жизнь. Личность. Живопись. Музыка / Ф. Розинер. — Москва: Совет. художник, 1983. — 375 с. : ил.
  • Розинер Ф. Я. Искусство Чюрлёниса: жизнь. Личность. Живопись. Музыка. Философия творчества / Ф. Я. Розинер. — Москва: Терра, 1993. — 407 с. : ил., ноты. — ISBN 5-85255-152-Х.
  • Чюрлёните Я. Воспоминания о М. К. Чюрлёнисе / Я. Чюрлёните ; пер. с лит. А. Берман. — Вильнюс: Вага, 1975. — 368 с.: ил.
  • Чюрльонісів шлях / упоряд. та передм. Д. Чередниченка ; пер. з лит. та пол. Д. Чередниченка. — Київ: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 1996. — 104 с. : іл. — Лит. і укр. — ISBN 966-522-000-4.
  • Эткинд М. Мир как большая симфония: книга о художнике Чюрлёнисе / М. Эткинд. — Ленинград: Искусство, Ленингр. отд-ние, 1970. — 156 с. : ил.
  • Чюрлёнис Микалоюс Константинас [10 (22).ІХ 1875 — 28.ІІІ (10.IV) 1911] // Музыкальная энциклопедия: в 6 т. / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — Москва, 1982. — Т. 6. — С. 262—263/
  • Майстер живописної симфонії: до 140-річчя від дня народження М. Чюрльоніса (1875—1911) // Дати і події, 2015, друге півріччя: календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 67—71.

Ілюстрації

[ред. | ред. код]
  • М. К. Чюрлёнис: фот. 1908 г. ; М. К. Чюрлёнис и С. Чюрлёне: фот. 1909 г. // Ландсбергис В. В. Творчество Чюрлёниса: (Соната весны) / В. В. Ландсбергис. — 2-е доп. изд. — Ленинград, 1975. — Вкл. между с. 64—65.
  • Миколаюс Константинас Чюрлёнис: альбом / М. К. Чюрлёнис ; авт. текста Л. Шепетис ; сост. : В. Чюрлёните-Каружене, Ю. Григене. — Вильнюс: Вага, 1981. — 1981. — 308 с. : цв. ил. — Текст на лит., рус., англ., фр. и нем. яз.

Посилання

[ред. | ред. код]