Перейти до вмісту

Гліобластома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мультиформна гліобластома)
Гліобластома
Гістологічний зріз гліобластоми
Гістологічний зріз гліобластоми
Гістологічний зріз гліобластоми
Спеціальністьнейроонкологія
Препаратитемозоломід[https://drugs.ncats.io/drug/YF1K15M17Y_Inxight:_Drugs_Database][[d:Track:Q57664317]]-1">[1], 4,4'-(1,3-propanediylbis(oxy))bis-benzoic acidd[https://drugs.ncats.io/drug/1XMW35DTHB_Inxight:_Drugs_Database][[d:Track:Q57664317]]-2">[2] і Nk Cell Therapy for Recurrent Glioblastoma Multiform Patientsd
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11XH7F82
МКХ-10C71
МКХ-ОM9440/3
OMIM137800
DiseasesDB29448
eMedicineneuro/147 med/2692
MeSHD005909
SNOMED CT1163375002
CMNS: Glioblastoma у Вікісховищі
Контрастне МРТ сканування гліобластоми четвертої стадії 15-річного хлопчика

Мультиформна гліобластома (англ. Glioblastoma multiforme, GBM) — найбільш розповсюдженна і найбільш агресивна форма пухлини мозку, яка становить до 52 % первинних пухлин мозку і до 20 % всіх внутрішньочерепних пухлин. Незважаючи на те, що гліобластома є найбільш розповсюдженою первинною пухлиною мозку, на 100 тисяч жителів Європи і Північної Америки реєструється всього 2-3 випадки захворювання[3]. Термін «гліобластома» передбачає два варіанти цієї хвороби: гігантоклітинна гліобластома і гліосаркома.

Етіологія

[ред. | ред. код]

З невідомих причин гліобластома зустрічається частіше у чоловіків[4]. Більшість випадків гліобластоми носять спорадичний характер, без генетичної схильності. Не встановлено зв'язок між гліобластомою і курінням[5], споживанням консервованого м'яса[6] або впливом електромагнітного поля[7][8][9][10]. Споживання алкоголю, можливо, є фактором ризику[11]. Захворюваність гліобластомою пов'язана з вірусами SV40[12], ВГЧ-6[13][14] і цитомегаловірусом[15]. Є невелика залежність гліобластоми від іонізуючого випромінювання[16]. Аналіз 2006 року пов'язує цю пухлину головного мозку з впливом свинцю на робочому місці[17]. Підмічено зв'язок випадків пухлини мозку і малярії. Вважається, що малярійний комар, переносник малярії, може передавати вірус або інший агент, який може збільшити ризик гліобластоми[18].

Лікування

[ред. | ред. код]
Сагітальне контрастне МРТ сканування гліобластоми четвертої стадії 15-річного хлопчика

При лікуванні може застосовуватися хімієтерапія, променева терапія та хірургічне лікування. Медіана виживання для пацієнтів, щодо яких застосовувалася променева і хіміотерапія з темозоломідом, становить 15 місяців[19]. Медіана виживаності без лікування становить 3 місяці, в той же час досить часто пацієнти проживають 1-2 роки[20]. Хоча серйозних досліджень ефективності хірургічного лікування при даному захворюванні не проводилося, хірургія залишається стандартним методом лікування[21].

Тваринні моделі

[ред. | ред. код]

За даними одного дослідження, в мишачої моделі гліобластоми, яку спричинила точкова делеція в гені p53, накопичення мутантних білків p53 відзначається спочатку в субвентрикулярной зоні, звідки і починається поширення клітин прогеніторноподібного фенотипу, що дають початок пухлини[22][23].

Генетичні порушення при гліобластомі

[ред. | ред. код]

Найбільш розповсюдженні генетичні порушення при первинних гліобластомах це: втрата гетерозиготності[en] (LOH) 10q (69 %), потім ампліфікація з (34 %), мутація TP53 (31 %), гомозиготна делеція CDKN2A (31 %) і мутації PTEN (24 %). У вторинних гліобластомах часті мутації TP53 і LOH 10q (65 % і 63 %), в той час як інші генетичні порушення рідкісні[24].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [https://drugs.ncats.io/drug/YF1K15M17Y_Inxight:_Drugs_Database][[d:Track:Q57664317]]
_1-0">↑ Inxight: Drugs Database
  • [https://drugs.ncats.io/drug/1XMW35DTHB_Inxight:_Drugs_Database][[d:Track:Q57664317]]
    • _2-0">↑ Inxight: Drugs Database
  • ↑ Louis DN, Ohgaki H, Wiestler OD, Cavenee WK, Burger PC, Jouvet A, Scheithauer BW, Kleihues P, The 2007 WHO Classification of Tumours of the Central Nervous System Acta Neuropathol (2007) 114:97-109.
  • ↑ Ohgaki, Hiroko; Kleihues, Paul (2005). Population-Based Studies on Incidence, Survival Rates, and Genetic Alterations in Astrocytic and Oligodendroglial Gliomas. Journal of Neuropathology & Experimental Neurology. 64 (6): 479—89. PMID 15977639. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 13 січня 2017. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Zheng, Tongzhang; Cantor, Kenneth P.; Zhang, Yawei; Chiu, Brian C. H.; Lynch, Charles F. (2001). Risk of Brain Glioma not Associated with Cigarette Smoking or Use of Other Tobacco Products in Iowa. Cancer Epidemiology, Biomarkers & Prevention. 10 (4): 413—4. PMID 11319186. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 13 січня 2017. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Wheeler, Lamar; Huncharek, Michael; Kupelnick, Bruce (2003). Dietary Cured Meat and the Risk of Adult Glioma: A Meta-Analysis of Nine Observational Studies. Journal of Environmental Pathology, Toxicology and Oncology. 22 (2): 129—37. doi:10.1615/JEnvPathToxOncol.v22.i2.60. PMID 14533876. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Savitz, David A.; Checkoway, Harvey; Loomis, Dana P. (1998). Magnetic Field Exposure and Neurodegenerative Disease Mortality among Electric Utility Workers. Epidemiology. 9 (4): 398—404. doi:10.1097/00001648-199807000-00009. PMID 9647903. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Inskip, Peter D.; Tarone, Robert E.; Hatch, Elizabeth E.; Wilcosky, Timothy C.; Shapiro, William R.; Selker, Robert G.; Fine, Howard A.; Black, Peter M.; Loeffler, Jay S. (2001). Cellular-Telephone Use and Brain Tumors. New England Journal of Medicine. 344 (2): 79—86. doi:10.1056/NEJM200101113440201. PMID 11150357. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Kan, Peter; Simonsen, Sara E.; Lyon, Joseph L.; Kestle, John R. W. (2007). Cellular phone use and brain tumor: A meta-analysis. Journal of Neuro-Oncology. 86 (1): 71—8. doi:10.1007/s11060-007-9432-1. PMID 17619826. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Hardell, Lennart; Carlberg, Michael; Hansson Mild, Kjell (2009). Epidemiological evidence for an association between use of wireless phones and tumor diseases. Pathophysiology. 16 (2–3): 113—22. doi:10.1016/j.pathophys.2009.01.003. PMID 19268551. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Baglietto, Laura; Giles, Graham G.; English, Dallas R.; Karahalios, Amalia; Hopper, John L.; Severi, Gianluca (2011). Alcohol consumption and risk of glioblastoma; evidence from the Melbourne collaborative cohort study. International Journal of Cancer. 128 (8): 1929. doi:10.1002/ijc.25770. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка)
  • ↑ Vilchez, Regis A; Kozinetz, Claudia A; Arrington, Amy S; Madden, Charles R; Butel, Janet S (2003). Simian virus 40 in human cancers. The American Journal of Medicine. 114 (8): 675—84. doi:10.1016/S0002-9343(03)00087-1. PMID 12798456. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Crawford, JR; Santi, MR; Thorarinsdottir, HK; Cornelison, R; Rushing, EJ; Zhang, H; Yao, K; Jacobson, S; MacDonald, TJ (2009). Detection of human herpesvirus-6 variants in pediatric brain tumors: Association of viral antigen in low grade gliomas. Journal of clinical virology : the official publication of the Pan American Society for Clinical Virology. 46 (1): 37—42. doi:10.1016/j.jcv.2009.05.011. PMC 2749001. PMID 19505845. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMC= та |pmc= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Chi, J.; Gu, B.; Zhang, C.; Peng, G.; Zhou, F.; Chen, Y.; Zhang, G.; Guo, Y.; Guo, D. (2012). Human Herpesvirus 6 Latent Infection in Patients with Glioma. Journal of Infectious Diseases. 206 (9): 1394—8. doi:10.1093/infdis/jis513. PMID 22962688. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ «Target acquired» [Архівовано 5 липня 2009 у Wayback Machine.], The Economist, May 29th, 2008
  • ↑ Cavenee, WK (2000). High-grade gliomas with chromosome 1p loss. Journal of neurosurgery. 92 (6): 1080—1. PMID 10839286. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Van Wijngaarden, Edwin; Dosemeci, Mustafa (2006). Brain cancer mortality and potential occupational exposure to lead: Findings from the National Longitudinal Mortality Study, 1979–1989. International Journal of Cancer. 119 (5): 1136—44. doi:10.1002/ijc.21947. PMID 16570286. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Lehrer, Steven (2010). Anopheles mosquito transmission of brain tumor. Medical Hypotheses. 74 (1): 167—8. doi:10.1016/j.mehy.2009.07.005. PMID 19656635. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Johnson, Derek R.; O'Neill, Brian Patrick (2011). Glioblastoma survival in the United States before and during the temozolomide era. Journal of Neuro-Oncology. 107 (2): 359—64. doi:10.1007/s11060-011-0749-4. PMID 22045118. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Krex, D.; Klink, B.; Hartmann, C.; Von Deimling, A.; Pietsch, T.; Simon, M.; Sabel, M.; Steinbach, J. P.; Heese, O. (2007). Long-term survival with glioblastoma multiforme. Brain. 130 (10): 2596—606. doi:10.1093/brain/awm204. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка)
  • ↑ Van Meir, E. G.; Hadjipanayis, C. G.; Norden, A. D.; Shu, H. K.; Wen, P. Y.; Olson, J. J. (2010). Exciting New Advances in Neuro-Oncology: The Avenue to a Cure for Malignant Glioma. CA: A Cancer Journal for Clinicians. 60 (3): 166—93. doi:10.3322/caac.20069. PMC 2888474. PMID 20445000. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMC= та |pmc= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ Wang Y, Yang J, Zheng H, Tomasek GJ, Zhang P, McKeever PE, Lee EY, Zhu Y (June 2009). Expression of mutant p53 proteins implicates a lineage relationship between neural stem cells and malignant astrocytic glioma in a murine model. Cancer Cell. 15 (6): 514—26. doi:10.1016/j.ccr.2009.04.001. PMID 19477430. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 13 січня 2017. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)
  • ↑ [недоступне посилання]Источником самого распространенного рака мозга могут быть нейральные стволовые клетки[недоступне посилання з квітня 2019] — сайт Академии Сеченова.
  • ↑ Hiroko Ohgaki та ін. (October 2004). Genetic Pathways to Glioblastoma. Cancer Research[en]. 64 (19): 6892. doi:10.1158/0008-5472.CAN-04-1337. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
    • Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гліобластома&oldid=40491057