Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці
Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці | |
---|---|
49°59′32″ пн. ш. 36°12′28″ сх. д. / 49.992263914241° пн. ш. 36.207841853261° сх. д. | |
Тип | історичний і технічний |
Країна | Україна |
Розташування | Харків |
Адреса | м. Харків, пл. Привокзальна, 1 |
Засновано | Музей у 2015 році |
Відкрито | 1967 |
Режим роботи | вівторок — неділя, з 9:00 до 18:00 |
Фонд | понад 2 тисячі, 36 експонатів залізничного рухомого складу |
Директор | Андрій Прохоров |
Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці у Вікісховищі |
Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці — музей у м. Харкові, розташований на території вокзального комплексу Харків-Пасажирський, підрозділ Південної залізниці.
Музей засновано у 1967 році, він переживав кілька реконструкцій. У липні 2014 року відкрився в новому приміщенні разом з залізничною технікою просто неба.
Фонди музею нараховують понад 2 тисячі експонатів, 500 з яких представлено в експозиції, а також 36 одиниць залізничної техніки.[1][2] Загальна площа музею просто неба понад 1000 м2.
Музей історії Південної залізниці було відкрито у 1967 році у будинку культури «Залізничників» (нині — Центральний будинок науки і техніки). Наступного року рішенням Міністерства культури УРСР йому було присвоєне звання «народного музею».
У червні 2009 році до 140-річчя Південної залізниці музей відкрився після капітального ремонту та зміни структури експозиції[3].
У липні 2014 року було відкрито оновлений Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці. Музей розмістився у будівлі реконструйованого товарного складу, що було побудоване у 1950-х роках для потреб колишньої станції Харків-Товарний, поблизу Північного терміналу станції Харків-Пасажирський. Під час вкладання покрівлі при будівництві складу використовували старі рейки, що були вироблені на різних заводах України, Польщі та Німеччини, починаючи з 1901 року. А створення музею залізничної техніки просто неба почалось з 2013 року[1]
Першими відвідувачами оновленого музею стали ветерани Південної залізниці та вихованці Малої Південної залізниці[4].
Експозиція складається з будівлі музею, де містяться експозиційні зали, та залізничної техніки, розміщеної просто неба на території музею.
Експозиція музею складається з 3-х зал, які висвітлюють різні етапи розвитку Південної залізниці:
- зелена зала — історія будівництва та розвитку Курсько-Харківсько-Азовської залізниці в Російській імперії;
- червона зала — радянський період історії Південної залізниці;
- синя зала — розвиток Південної залізниці у часи незалежної України.
У фондах музею зібрані давні та рідкісні експонати, унікальні документи та фотографії, зокрема, ручна тачка та інструменти, за допомогою яких будувалась залізниця з Курська через Харків до Ростова-на-Дону, настінний телефон «Ericsson» у дерев'язному корпусі кінця 19 століття, облігації залізничних товариств, квитки та посвідчення залізничників часів Російської імперії, а також макети рухового складу. В музеї також відтворений кабінет начальника Південної залізниці ще до Лютневої революції та Жовтневого перевороту 1917 року з меблів, які збереглися в Управлінні Південної залізниці до наших днів. Крім того, в музеї в експозиції виставлені годинник машиніста, електромеханічні прилади контролю руху поїздів, діорама, що присвячена часам німецько-радянської війни 1941–1945 років.
Макети поїздів були створені харківським моделістом Борисом Федоровим, зокрема, чотириметровий макет залізниці з інфраструктурою європейського міста, який був переданий до музею після смерті творця. Крім того, в експозиції представлені рельєфна схема Південної залізниці, макет трирівневого залізничного мосту поблизу зупинного пункту Новоселівка у Харкові, а також рейки різних років, що до цього служили балками для даху будівлі товарного складу. А макет маршруту «Столичного експресу» між Києвом та Харковом містить копії вокзалів Харкова, Полтави, Миргорода та Києва, рухомим складом, що рухається під музику та оголошення диктора, а також функціонуючими автоматичним блокуванням, стрілочними переводами та шлагбаумами на переїздах.
А макет паровозу СО, який випускався заводом імені В. О. Малишева, допоміг у виборі правильної кольорової гамми при реконструкції паровозу цієї серії, що у 1990-х роках вирішили встановити території заводу.[2]
На території музею представлено 36 експонатів залізничної техніки, пошуки та реконструкція якої по Південній залізниці проводилась цілий рік. В планах музею розширення експозиції[1]
Залізнична техніка у музеї:
- Паровози:
- Тепловози:
- Вагони:
- НТВ — нормальний товарний вагон, 1922 року випуску.
- Підйомні крани:
- МК6-885;
- ЕДК25-104.
- Спеціалізована техніка:
- ЩОМ-4 (№27) – щебенеочисна машина;
- архівне приміщення у Центральному будинку науки і техніки ПЗ, Харків
- музей-вагон на станції «Харків-Сортувальний»[5], Харків
- ↑ а б в Елена Волкова. В Харькове открыли музей ЮЖД с 36-ю старинными паровозами (фото). [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] Сегодня. 24.07.2015. (рос.)
- ↑ а б Харьковчане за єлектротранспорт. Музей истории ЮЖД. [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Анна Макаренко. Музей истории Южной железной дороги открылся после реконструкции. [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] Status quo. 20.06.2009. (рос.)
- ↑ Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці приймає гостей (фото). [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] Південна залізниця. Офіційний сайт. 24.07.2014.
- ↑ В Харькове появился музей на колесах. Архів оригіналу за 26 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
- Виставка рухомого складу історичних локомотивів та вагонів (Київ)
- Музей Північно-Кавказької залізниці
- Список паротягів 9П
- Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці приймає гостей (фото). [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] Південна залізниця. Офіційний сайт. 24.07.2014.
- Елена Волкова. В Харькове открыли музей ЮЖД с 36-ю старинными паровозами (фото). [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] Сегодня. 24.07.2014. (рос.)
- Харьковчане за єлектротранспорт. Музей истории ЮЖД. [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Анна Макаренко. Музей истории Южной железной дороги открылся после реконструкции. [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] Status quo. 20.06.2009. (рос.)
- Открыт Музей истории ЮЖД. [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] УНИАН. 18.06.2009 (рос.)
- Железные дороги СССР. Энциклопедия. Музей Южной ж.д. [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)