Монстр Шпігельмана
Монстр Шпігельмана — ім'я, дане одній молекулі РНК, що складається з 218 нуклеотидів, здатної дуже швидко реплікуватися за допомогою РНК-реплікази. Цю РНК-молекулу названо на честь її творця — Сола Шпігельмана, професора Іллінойського університету (США).
Шпігельман проводив досліди з бактеріофагом Qβ[1]. Вилучена РНК разом з РНК-репліказою було поміщено у суміш вільних нуклеотидів. У такому оточенні РНК початку реплікуватися. Через деякий час РНК була залучена і поміщена в нову свіжу суміш. Цей процес повторювався багато разів. Все більше короткі ланцюжки РНК були здатні реплікуватися і робили це все швидше. Після 74 поколінь оригінальна РНК вірусу довжиною 4500 нуклеотидних основ була зменшена до 218. Ця коротка РНК була здатна реплікуватися дуже швидко в такому штучному оточенні.
У 1997 році Манфред Ейген і Еленшлегер (Oehlenschlager) показали, що монстр Шпігельмана врешті-решт став ще коротшим — до 48 або 54 нуклеотидів, які вдають із себе стартові послідовності для РНК-полімерази[2].
Манфред Сампер (Manfred Sumper) і Рудігер Льюс (Rudiger Luce) в лабораторії Ейгена продемонстрували, що в суміші, яка взагалі не містить РНК, а містить тільки нуклеотиди і Qβ-репліказу, може при певних умовах спонтанно виникнути самореплікуюча РНК, яка еволюціонує в щось подібне до Монстра Шпігельмана[3].
- Вначале была РНК? В поисках молекулы первожизни | Журнал «Наука и жизнь» № 2, 2004 год [Архівовано 10 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Тепловой поток через открытую пору способствует непрерывной репликации нуклеиновых кислот и отбору более длинных цепочек [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Escherichia phage Qbeta (Bacteriophage Qbeta). Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
- ↑ Oehlenschläger, Frank; Manfred Eigen (December 1997). 30 Years Later - a New Approach to Sol Spiegelman's and Leslie Orgel 's in vitro EVOLUTIONARY STUDIES Dedicated to Leslie Orgel on the occasion of his 70th birthday. Origins of Life and Evolution of Biospheres. 27: 437. doi:10.1023/A:1006501326129.
- ↑ M. Sumper, R. Luce, Evidence for De Novo Production of Self-Replicating and Environmentally Adapted RNA Structures by Bacteriophage Q3 Replicase [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. Proc. Nat. Acad. Sci. USA. — Vol. 72, No. 1. — Р. 162—166, January 1975
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |